Вплив християнства на культуру Українських земель
У дохрістіянську добу, людність на территории сучасної України Складанний Із декількох племен, что малі Схожі вірування. Слов'янські племена полян, древлян, волинян, радімічів, тіверців сповідувалі язічніцьку Віру. Смороду вірілі в багатьох богів, что представляли наймогутніші Явища природи. Зокрема, популярними у слів ян ІХ ст. були Перун - божество блискавки, покровитель князівської дружини, Дажбог - сонячне божество, покровитель руської земли, Стрибог - бог вітру, Велес - покровитель Скотарство та поезії, Сварог - бог-коваль, что навч людей Землеробство ї ремеслу. Вірілі у міфічніх істот: лісовіків, мавок, русалок та ін. Людина булу безпорадною перед силою природи, что віклікало страх, а Згідно священні обряди. Більшість дотрімувалася ціх Заборона щоб НЕ наклікаті гнів природи, мудріші - розумілі їх суть и мету.
Я не Вважаю язичництво чімось абсолютно негативне або нерозумнім. Звичайний, жертвопринесенням є негативність проявити, альо я не думаю что в Основі їх лежить позбав страх. На мою думку це скоріше розуміння нашими предками Універсального закону: В«Якщо хочеш Щось отріматі спочатку треба щось віддатіВ». Взагалі, язічніцькі вірування демонструють розуміння нашими предками багатьох світовіх Законів у їх спрощеній Демонстрації. Наприклад, всі має свое продовження: В«зрубавші дерево слів янин МАВ посади его плід, щоб воно (у нашому розумінні его душа) продовжіть свое ІснуванняВ». У умів Сучасності, коли щорічно скорочується кількість лісів, такий закон ставши бі Дуже актуальним. Сильною стороною язичництва є повага до природи та гармонійне Існування людини в ній. Це Чомусь зовсім відсутнє у хрістіянській ідеології, и самє через це людство знаходится на шляху екологічної катастрофи. Хочай я не є Прихильники повернення до язичництва и тім паче НЕ Вважаю таке можливіть, альо винен Сказати про деякі его Переваги, про Які ми забуваємо.
За Повістю минулих літ, 860 рік ознаменував вдалий похід кіївського князя діра на Константинополь. Похід и справді прініс договір что обіцяв торгові вигоди, щоправда булу ще одна Умова - Прийняття Руссю християнства. Візантійський чернець Фотій, после походу писав: В«Русичі прийнять хрещення Та намагається віконують християнські обрядиВ». Це булу перша Спроба хрістіянізації Киевськой держави, что очевидно обмеже позбав наверненням еліті в нову Віру. Отже незважаючі на поразка від русичів, Візантія больше Виграїв від цієї догоди, отримай вместо орд язічніків надійний Північний чив. Київська Русь у продовж Всього Існування залішатіметься надійнім щитом для християнського світу. p align="justify"> Варто згадаті княгиню Ольгу, як Першого відомого нам представника правлячої дінастії, что прийнять християнство. Залишкові хрістіянізацію Русі як відомо провів у 988 году Великий к...