Зміст
Введення .............................................................................................................. 3
Глава 1. Хронологія «жасминової» революції ........................................... .. 6
1.1 Початок хвилювань ................................................ ..................................... 6
1.2 Повалення Зіна аль-Абідіна Бен Алі ....................................... .......... 10
Глава 2. Відображення «жасминової» революції в засобах масової інформації 21
2.1 Роль засобів масової інформації в «Кольорових» революціях ........... 21
2.2 Засоби масової інформації про «жасминової» революції .......... 32
Глава 3. Причини і наслідки «жасминової» революції ........................ 42
3.1 Причини бунту ............................................ ........................................... 42
3.2 Основні наслідки ............................................ ................................ 58
Висновок ....................................................................................................... 57
Список використаної літератури ................................................ ............... 60
Введення
«Революція», «Свобода», «Туніс розбиває окови», «Бен Алі вигнаний народом» - Такими заголовками французькі газети відзначають втеча з Тунісу президента Бен Алі. Виявляється, що протягом 23 років Тунісом керував боягуз.
Всі значення цієї історичної події стане явним поступово. Але вже сьогодні можна сказати, що арабський світ не обов'язково приречений на похмуре протистояння між ісламським фанатизмом і корумпованою диктатурою, що реалізм, про який говорять ті, хто підтримує тиранів, часто просто небезкорисливе осліплення, що цінності свободи можуть проникати в землі ісламу, що демократія, про кризу яку так багато говориться, і яка, як вважається, може існувати тільки на Заході, як і раніше є тим, заради чого люди йдуть на жертви, і що в Тунісі, як колись у Пекіні чи в Варшаві, все ще є люди, готові померти за свободу.
Втік президент Тунісу Бен Алі прибув до саудівський місто Джедда. Хто б міг подумати, що так звана туніська «революція жасминів» завершиться настільки радикальним і видовищним епілогом? Адже влада Бен Алі здавалася настільки міцною ... Несподіванка і сила цієї революції змушують згадати про падіння режиму Чаушеску в Румунії в 1989 році чи про повалення шаха Ірану в 1979 році. І знову навколо історичних подій - деяка неясність. Сім'я Бен Алі розбіглася по різних країнах. Сам він в Саудівській Аравії, а деякі члени його родичі сховалися в паризькому регіоні.
Ця народна, молода, майже безкровна і поки не релігійна революція змусить задуматися керівництво інших країн регіону. Від Рабату до Аммана або Каїра авторитарні режими будуть побоюватися, що туніський приклад викличе хвилювання й у їхніх країнах. Але і в Парижі можна задати питання про причини теплих відносин, які пов'язували туніського президента як з лівими, так і з правими французькими політиками.
«Фігаро» пише про роль армії в туніських подіях. На думку газети, туніська армія явно не хотіла занадто активно брати участь у придушенні маніфестацій. У деяких містах для того, щоб не дати поліції застосувати силу, військові використовували навіть танки. Ніхто з військового н...