ворога загорівся. Набравши, висоту Країв озирнувся. Він побачив як траси зенітних снарядів все більш наближалися до літака його друга, Країв кинув свій «Іл» на ворожу батарею, німці перевели вогонь всієї батареї на літак сміливця, але тверда рука радянського льотчика скинуті бомби. Батарея замовкла. Виходячи з піке Микола побачив замасковані бензоцистерн, він різко розвернув лiтак, перевів його в круте пікірування. Спалахнув гігантський факел, аеродром затягнуло величезним чорним покривалом. (24)
Активність німецької авіації падала з кожним днем: 9 липня в смузі центрального фронту було відзначено тільки 350 її вильотів. Завоювавши панування в повітрі наші винищувачі створили сприятливі умови для своєї бомбардувальної і штурмової авіації. Штурмовики і бомбардувальники стали надавати більш дієву допомогу сухопутним військам. (25)
Перший же день настання показав, що зломити опір радянських військ і «одним ударом» пробити оборону не вдалося.
Генштаб сухопутних військ змушений був квапити командувача групою армій центр Клюге з введенням другого ешелонів і резервів.
Командування центрального фронту посилило оборону в смузі 13-ої армії, яка отримала 1-ю і 13-ю протитанкові артилерійські бригади і 21-ю мінометну бригаду, всього 10 полків. (26)
До 9 липня ворог ввів у бій майже всі з'єднання ударного угруповання 9-ї армії, але прорвати оборону Центрального фронту так і не зміг. За 7 днів наступу противник просунувся на 10-12км. Стало цілком очевидно, що і подальші спроби продовжувати наступ ніякого результату не принесуть. Командування групи армій «центр» прийшло до висновку, що заплановане оточення радянських військ в р-ні Курська здійснити неможливо, однак вважало, що необхідно продовжити атаки, щоб змусити радянське командування витратити всі свої резерви. Генерал Модель готував новий удар. І дарма: 12 июля почали наступ Західний (ком. В.Д. Соколовський), і Брянський (кім. М. М. Попов) фронти, які загрожували тилу армії Моделя. (27)
Ударна сила групи армій «центр», що наступала з півночі була знекровлена ??і зупинена. Противник втратив 42 тис. Солдатів і офіцерів, до 500 танків і змушений був приступити до оборони.
Таким чином, писав К.К. Рокоссовський, - війська центрального фронту виконали завдання, вони виснажили сили ворога і зірвали його наступ. (28)
Напружений характер носила боротьба на південному фасі курського виступу - в смузі Воронезького фронту. Тут ще 4-го липня під другим половині дня передові загони 4-ї німецької танкової армії після 10-ти хвилинного вогневого нальоту артилерії і ударів авіації перейшли в наступ і зав'язали бої з бойовою охороною 6-ї гвардійської армії. Стало очевидним, що вночі або на світанку 5 липня почнеться генеральний наступ.
липня в 6:00 ранку після артилерійської підготовки та польотів авіації гітлерівські війська перейшли в наступ і ввели в бій до 700 танків і великі сили піхоти. Головний удар противник націлив на Обоянь проти 6й гвардійської армії генерала І.М. Чистякова.
Для забезпечення головного удару зі сходу гітлерівці кинули третій танковий корпус у напрямку на Корочу, тут оборонялася 7-а гвардійська армія генерала М.С. Шумилова. Цією сталевий армадою ворог розраховував придушити волю до опору радянських військ. Але наші бійці не здригнулися. Вони відкривали вогонь з усіх видів зброї. На ділянці 67-ї гвардійської стрілецької дивізії 5-й гвардійський мінометний полк дав дві дивізійних залпу, і відразу запалали 11 німецьких танків. Для допомоги дивізіям 1-го ешелону були висунуті 27-я винищувально-протитанкова артилерійська бригада, а потім 245-й окремий танковий полк з 1440-м самохідно - артилерійським полком. На кінець дня тільки 245-й танковий полк знищив 42 ворожих танки та багато іншої бойової техніки, однак, незважаючи на втрати, гітлерівці лізли напролом і до вечора їм вдалося вклинитися в головну смугу оборони 67-ї дивізії, оточити 196-й гвардійський стрілецький полк. Але навіть в оточенні, воїни продовжували самовіддано боротися. Вони прикували до себе великі сили ворога і цим забарилися його просування, а вночі за наказом командування організовано вийшли з оточення і зайняли новий рубіж
У результаті: в ході 1-го дня боїв противнику вдалося просунутися на 4-6 км, на вузькій ділянці форсувати Сіверський донець північно - східніше Бєлгорода та опанувати невеликим плацдармом. (29)
У ніч на 6 липня, на другу смугу оборони була висунута 1-а гвардійська танкова армія (ком. М.Є. Катуков), а також 2й і 5й гвардійські танкові корпуси, ряд винищувально-протитанкових артилерійських з'єднань і частин. (30)
Підтягнувши резерви і перегрупувавши свої сили, противник на світанку 7-го липня ввів у справу нов...
