закріплення результатів наукових досліджень, але і найважливіший спосіб передачі їх від покоління до покоління, поширення в часі і просторі. Наука потребує постійному обміні інформацією, в процесі якого її творець і споживач міняються ролями. Цей принцип, який обов'язково має на увазі участь двох і більше сторін, взаємодія учасників, найбільш повно реалізується в системі наукових комунікацій.
Наукова книга є ефективним способом взаємного інформування і спілкування вчених. Науково-комунікаційні процеси в сучасній науці мають глобальний масштаб. Розвиток науки обумовлює зміст і обсяг наукової інформацію, що включається в інформаційно-комунікативний процес, що сприяє розширенню і поглибленню науково-пізнавальної діяльності та нового зростання науки в цілому.
Добре організована і постійно проводиться робота з розповсюдження інформації необхідна для вирішення ряду завдань:
· залучення уваги і збудження інтересу до ходу і результатами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;
· доведення результатів досліджень і розробок до зацікавлених науковців і фахівців;
· реклами результатів та стимулювання їх реалізації та впровадження;
· апробації результатів;
· закріплення пріоритету.
У підсумку все це може (або повинно) служити забезпеченню рентабельності і прибутковості (прибутковості) виконуваних досліджень і дослідно-конструкторських розробок [18, c. 98].
Наукова книга здавна виконує функцію закріплення пріоритету у науці. Причому якщо в минулому вона не могла це робити досить оперативно, то в даний час оперативність її редакційно-видавничої підготовки та випуску значно підвищилася, що досягається завдяки застосуванню нових інформаційних технологій. До функцій наукової книги слід віднести також апробацію та практичну реалізацію результатів наукових досліджень. У процесі свого розвитку людське суспільство, пристосовуючись до об'єктивних умов, змушене шукати шляхи зміни самих умов. Звідси виникають наукові проблеми і випливають мети наукових досліджень. Конкретну реалізацію результати науки знаходять в матеріальному виробництві, що проявляється у все більш широкому використанні нових інформаційних технологій і зростанні його наукоємності [13].
Наукова книга адресується, насамперед, діячам науки, які є не тільки споживачами наукової інформації, а й самі виступають у ролі її генераторів. Особливість читацького сприйняття змісту наукової книги полягає в тому, що як читач вчений не обмежується простим розумінням тексту, а стає активним співучасником творчого процесу, слідуючи за автором. Він аналізує зміст наукової книги, оцінюючи його, співвідносить зі своєю позицією і щось знаходить безперечним, новим і значущим, щось сприймає, щось, можливо, відкидає. Це робить читання наукової книги дуже важливим інформаційно-творчим елементом наукової роботи вченого-читача, що є членом наукового співтовариства і учасником наукової комунікації. Це можна вважати загальним, принциповим положенням. Разом з тим диференціація та інтеграція в науці веде і до зростання числа читацьких груп наукової книги, і їх різноманітності. Потрібно відзначити, що в науковому суспільстві існують ще й статусні відмінності, що може впливати на інформаційний обмін і, отже, на читацьке положення його членів. Так, можна виділити великих учених, що володіють широкою популярністю і авторитетом, і вчених, які вступають в науку і роблять в ній перші кроки. Хоча і ті й інші професійно займаються наукою, коло читання у них, мабуть, буде різним. Свою читацьку аудиторію складають фахівці, які використовують наукові результати для вирішення прикладних задач в різних сферах суспільно-практичної діяльності - техніки, виробництва, культури, політики, економіки і т.д.
Наукова книга є об'єктом читання для аспірантів, магістрантів і студентів, яким вона потрібна при виконанні наукових робіт - дипломних, магістерських, кандидатських дисертацій, а також при освоєнні окремих навчальних дисциплін. Зважаючи зростаючого інтересу до наукових видань серед населення можна виділити групу читачів, які не пов'язані з наукою безпосередньо і відносяться до інших сфер діяльності, більшою мірою це характерно для літератури з суспільних наук.
Однак настільки різнорідний читацька адреса не означає, що при підготовці наукової книги доводиться пристосовувати виклад до у?? овню читача. Наукову книгу читач повинен освоювати з урахуванням своїх наукових, освітніх можливостей і пізнавальних інтересів [2, c. 180].
Види наукових видань.
До теперішнього часу сформувався певний видовий ряд наукових видань. Кожне видання - це своєрідний науково-інформаційний комплекс, який включає в себе науковий твір або ряд ...