одів до зовнішньоторговельній політиці проте існують певні критерії у виборі конкретних інструментів для її проведення. Насамперед. це найбільш простий і ефективний інструмент, що дозволяє досягти поставлену мету. Також важливе значення має можливість застосування конкретного інструмента у зв'язку з міжнародними зобов'язаннями країни (наприклад, членства в СОТ) або небезпека застосування заходів у відповідь торговими партнерами.
Насамперед, основними (і рекомендованими СОТ) заходами регулювання ЗЕД є тарифні. Вони впливають на ЗЕД побічно, через ціну товару. На це так само впливає наступні фактори:
еластичність попиту на товар;
можливість виробництва і споживання вітчизняних аналогів;
наявність рівних умов для імпорту та реалізації товарів усіма учасниками ЗЕД;
ефективність митного адміністрування (наприклад, в РБ значна кількість товарів ввозиться з РФ нелегально. У таких умовах ефективність тарифних заходів значно знижується).
Але основною умовою ефективності мита є її відповідність різниці цін на вітчизняний товар на внутрішньому ринку і ціною аналогічного товару на світовому ринку. Якщо мито компенсує цю різницю цін (або перевищує її) - мито може виконувати захисну функцію.
Наприклад, телевізор вітчизняного виробництва стоїть на внутрішньому ринку 120 $, а аналогічний імпортний на зовнішньому ринку - 100 $. У таких умовах мито повинні бути не менше 20%:
100 $ + 100 $ * 20%=120 $
мито
Багато, аналогічні за споживчими властивостями, імпортні товари виробляються в Республіці Білорусь або їх виробництво може бути організовано в нашій країні на економічно вигідних умовах. Але деякі товари можуть потрапити на внутрішній ринок тільки шляхом ввезення з інших країн. До їх числа відносяться відсутні в Республіці Білорусь природні ресурси, чай, кава, тропічні фрукти і т.д. Крім того, слід брати до уваги обсяг споживання конкретного товару внутрішнім ринком. При незначному споживанні його виробництво в Республіці Білорусь може виявитися можливим, але економічно не доцільним.
На товари, що мають вітчизняні аналоги, мита повинні встановлюватися з урахуванням співвідношення між світовими і національними витратами на виробництво товару і цінами на нього. Ці співвідношення можуть значно відрізнятися для різних товарів, що зумовлює необхідність диференціації ставок митних зборів по групах і видам товарів. Відносно масово ввозитисях товарів мита можуть встановлюватися для конкретних товарів або виробів з урахуванням їх індивідуальних особливостей.
Нагадаємо, що економічною основою величини імпортних мит є співвідношення між світовими і національними цінами для імпортних і аналогічних вітчизняних товарів.
Якщо мита, встановлені відповідно до існуючого в даний момент співвідношенням цін, то вони вирівнюють умови конкуренції і не створюють переваг для тих чи інших товарів. Такі мита виконують стабілізуючу функцію.
Ввізне мито можуть бути встановлені вище різниці між світовими і національними цінами. У цьому випадку вони будуть виконувати протекціоністську функцію, обмежуючи допуск на внутрішній ринок імпортних товарів, а при високому рівні мита - практично забороняти цей ввезення (т.зв. заборонні мита).
Якщо величина мита значно меншою зазначеної різниці цін, вона не буде виконувати захисної функції і мито не може бути ефективним інструментом зовнішньоторговельної політики. Але, як правило, при цьому країна не вправі (з - за членства в СОТ або небезпеки відповідних санкцій) значно збільшити ставки мит. В даний час це явище має повсюдний характер.
Мито, встановлені нижче різниці між світовими і національними цінами створюють сприятливі умови для імпорту товарів і їх функцію можна розглядати як стимулюючу імпорт товарів. Застосовуючи такі ставки митних зборів, держава загострює конкуренцію на внутрішньому ринку. Як правило, це супроводжується зниженням цін на товари та змушує вітчизняних виробників випускати конкурентоспроможну продукцію.
Мито, застосовуються до товарів, які не мають вітчизняних аналогів, можуть виконувати функцію стимулювання їх виробництва (переробки) в країні. Наприклад, вартість обробленого і підготовленого до вживання кави в кілька разів дорожче вихідної сировини - сирих кавових зерен. При значному обсязі споживання такого товару внутрішнім ринком, доцільно проводити експорт сирої кави і його подальшу переробку усередині країни.
І, що природно, будь-яка мито виконує фіскальну функцію, забезпечуючи доходи бюджету.
На підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки:
Рівень мита сам по собі, поза зіставлення з рівнем світових і національних цін на товар, не відображає виконувану митом функцію.
Якщо на різні товари встановлені однакові за величин...