Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Облікова політика для цілей бухгалтерського обліку: формування і розкриття

Реферат Облікова політика для цілей бухгалтерського обліку: формування і розкриття





"> шляхом їх обгрунтованого розподілу між звітними періодами, коли витрати зумовлюють отримання доходів протягом кількох звітних періодів і коли зв'язок між доходами і витратами не може бути визначена чітко чи визначається непрямим шляхом;

по видатках, визнаним у звітному періоді, коли по них стає певним неотримання економічних вигод (доходів) або вступ активів;

незалежно від того, як вони приймаються для цілей розрахунку оподатковуваної бази;

коли виникають зобов'язання, не обумовлені визнанням відповідних активів [3, п. 19].


3.4 Облік розрахункових операцій


Розрахункові відносини являють собою факти виникнення зобов'язань та їх погашення. При цьому будь-яка організація може виступати як дебітором, так і кредитором.

Основними завданнями обліку розрахунків є:

своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів і розрахунків;

контроль за правильними і своєчасними розрахунками з бюджетом, банками, персоналом;

контроль за дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах з покупцями і постачальниками;

своєчасне проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами для виключення простроченої заборгованості.

Господарська діяльність підприємства не може здійснюватися без різноманітних розрахунків усередині і поза організацією. Внутрішні розрахунки - це, наприклад, розрахунки з персоналом по заробітній платі, з підзвітними особами за виданими їм авансам. Зовнішні відносини - це розрахунки з постачальниками за придбану продукцію, з підрядниками за виконані роботи і послуги, це сплата податків до бюджету, внески органам соціального страхування і забезпечення, отримання коштів від покупців за реалізовану продукцію та ін.

Розрахунки внутрішні і частина зовнішніх ведуться готівкою (видача зарплати працівникам). Ці розрахунки проводяться через касу підприємства.

Розрахунки підприємства з зовнішніми суб'єктами здійснюється переважно безготівковим шляхом - перерахуванням коштів з рахунку платника на рахунок одержувача. Посередником при цьому є комерційний банк.

Розрахунки підприємства діляться на дві групи: платежі за товарними операціями, пов'язані з переміщенням товару, (розрахунки з постачальниками та підрядниками) і розрахунки за нетоварними операціями, що припускають рух тільки грошових коштів (розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами , засновниками, підзвітними особами).

Розрахунки за нетоварними операціями оформляються тільки платіжними дорученнями. Платіжне доручення - це доручення власника розрахункового рахунку банку перерахувати відповідну суму з свого рахунку на розрахунковий рахунок одержувача.

Зрозуміло, платіжне доручення приймається банком до виконання тільки за наявності достатніх коштів на рахунку платника.

Для товарних операцій існують такі форми розрахунків:

платіжними дорученнями;

плановими платежами;

платіжними вимогами-дорученнями;

акредитивами;

розрахунковими чеками;

заліком взаємних вимог (при веденні зустрічних платежів);

векселями.

Платіжні доручення - широко розповсюджена форма розрахунків за товарними операціями, вони дуже зручні в разі попередньої оплати товарів або послуг. Спочатку складають платіжне доручення на суму попереднього внеску, а після отримання товарів вносять залишок суми

При розрахунках плановими платежами використовуються платіжні доручення. Якщо поставки товарів характеризуються тривалими господарськими зв'язками, постійністю і рівномірністю, використовуються розрахунки плановими платежами. Така форма розрахунків передбачає періодичне перерахування певної суми (виходячи з плану поставок), а не оплату кожної конкретної партії товарів.

Платіжна вимога-доручення - це вимога постачальника до покупця оплатити вартість товарів або послуг на підставі прикладеного комплекту документів. При розрахунках платіжними вимогами-дорученнями використовується інкасо. Інкасо - це доручення банку отримати належні власнику рахунку грошові кошти на підставі розрахункових, товарних і грошових документів.

Акредитив - це доручення банку покупця банку постачальника про оплату постачальнику товарів та послуг на умовах, які обумовлені в акредитивній заяві покупця.

Розрахунковий чек - це документ, що містить безумовний письмовий наказ особи, яка видала чек, своєму банку про перерахування...


Назад | сторінка 10 з 13 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розрахунки платіжними дорученнями
  • Реферат на тему: Фінанси. Цінні папери. Розрахунки платіжними дорученнями
  • Реферат на тему: Контроль господарських операцій з обліку грошових коштів на розрахунковому ...
  • Реферат на тему: Розрахунки між банком та його клієнтом, як особлива форма безготівкових роз ...
  • Реферат на тему: Організація розрахунків платіжними дорученнями