Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Дослідження екологічних особливостей розвитку пуголовків жаби озерної (Pelophylax ridibundus)

Реферат Дослідження екологічних особливостей розвитку пуголовків жаби озерної (Pelophylax ridibundus)





зультаті чого до кінця липня в третьому водоймі були виявлені пуголовки ранніх стадій розвитку.

З літератури відомо, що в трьох водоймах Усть-Лабінський району Краснодарського краю (криниця, штучний пересихає водойму і річка Зеленчук - 2) у весняно-літній сезон 2000 року в джерелі і р. Зеленчук - 2 виявлено по 4 кладки ікри, а в штучному водоймищі - 2 кладки [Жукова, 2003].

Розміри пуголовків 39 - 49 стадій розвитку в досліджених водоймах Ботанічного саду КубГУ наведені в таблицях 7 - 8.

У першому водоймі пуголовки 39 - 44 стадій за 45 днів спостережень збільшилися на 15,1 мм (тіло) і 19,6 мм (хвоста); у другому водоймі - на 6,5 мм (тіло) і 11,1 мм (хвіст). Пуголовки 45 - 49 стадій за 45 днів у першому

Таблиця 7 - Довжина тіла пуголовків (в мм) у водоймах Ботанічного саду

Дата Стадія1 водоем2 водоем3 водоем13.06.39-44 6 - 23 11,9 ± 2,05 (n=9) 9 - 22 14,1 ± 0,79 (n=23) 15 - 29 20,8 ± 3,42 (n=4) 45-49 25 - 26 25,3 ± 0,23 (n=6) 12 - 13 12,5 ± 0,71 (n=2) 27 - 34 30, 3 ± 1,22 (n=6) 7.07.39-44 12 - 22 16,5 ± 3,50 (n=11) 12 - 22 14,9 ± 0, 93 (n=13) 15 - 24 21, 5 ± 2,52 (n=6) 45-49 17 - 28 24,6 ± 2,25 (n=5) 23 - 26 24,5 ± 2,12 (n=2) 30 - 33 30,8 ± 0,65 (n=5) 28.07.39-44 14 - 24 20,8 ± 1,40 (n=7) 17 - 24 20,6 ± 1,13 (n=6) 11 - 26 18,7 ± 1,70 (n=10) 45-49 23 - 32 27,0 ± 1,31 (n=7) 22 - 33 26,5 ± 1,21 (n=8) 25 - 42 29,6 ± 3, 6 (n=7)

Таблиця 8 - Довжина хвоста пуголовків (в мм) у водоймах Ботанічного саду

Дата Стадія1 водоем2 водоем3 водоем13.06.39-44 10 - 42 22,7 ± 3,95 (n=9) 12 - 31 22,1 ± 1,27 (n=23) 26 - 35 31,3 ± 2,18 (n=4) 45-49 38 - 57 49,0 ± 2,87 (n=6) 18 - 19 18,5 ± 0, 71 (n=2) 34 - 57 43, 5 ± 1,44 (n=6) 7.07.39-44 15 - 42 27,0 ± 2,92 (n=11) 17 - 34 24,6 ± 1,62 (n=13) 26 - 43 34, 8 ± 1,88 (n=6) 45-49 45 - 56 50,6 ± 2,14 (n=5) 36 - 40 38,0 ± 2,83 (n=2) 55 - 66 62,2 ± 2,16 (n=5) 28.0739-44 12 - 48 32,6 ± 4,60 (n=7) 24 - 40 33,2 ± 2,43 (n=6) 19 - 39 30,2 ± 2, 54 (n=10) 45-49 14 - 53 42,3 ± 3,12 (n=7) 41 - 53 47,7 ± 4,91 (n=8) 33 - 52 42,8 ± 3,43 ( n=7)

У водоймі збільшилися в довжину на 1,7 мм (тіло) і 9,9 мм (хвіст), у другому водоймі відповідно на 8,1 мм (тіло) і 29,2 мм (хвіст) ; t становить від 2,21 до 3,05 при t st=2,12 і 2,14.

У третьому водоймі відбулося зменшення середніх розмірів пуголовків 39 - 44 стадій на 2,1 мм (тіло) і 1,1 мм (хвіст) до кінця спостережень, що, мабуть, пояснюється збільшенням у вибірці відносного числа більш молодих пуголовків з повторної кладки. Зменшення середніх розмірів пуголовків 45 - 49 стадій (на 0,7 мм - і тіла, і хвоста) перебуває в межах статистичної помилки (t=0,78 і 1,12 при t st=2,16).

Т.І. Жукова, Т.Г. Сайгашева [1990] відзначають, що за 79 днів личиночного розвитку лінійні розміри пуголовків збільшилися на 54,0 мм, причому найбільш інтенсивний приріст довжини тіла спостерігався з 33 по 42 день, а також з 51 по 58 день розвитку.

Щоб з'ясувати, чи відбувалося зміна розмірів тіла пуголовків в досліджуваних водоймах рівномірно, ми розрахували щоденний приріст довжини тіла пуголовків в кожному з водойм в перший період (між 12 червня і 7 липня) і в другий період спостережень ( між 7 і 38 липня).

Виявилося, що в першому водоймі збільшення лінійних розмірів тіла пуголовків 39 - 44 стадій розвитку відбувалося рівномірно: в перший період щоденний приріст довжини склав 0,19 мм, а в другій - 0,20 мм. У другому водоймі пуголовки того ж віку в перший період мали мінімальний щоденний приріст довжини тіла - 0,03 мм, але далі щоденний приріст довжини тіла різко збільшився і в другий період склав 0,27 мм. У третьому водоймі пуголовки стадій 39 - 44 спочатку мали такий же мінімальний приріст тіла, як і в другому водоймі - 0,003 мм, а далі середні розміри тіла зменшилися, щоденні зміни довжини тіла склали - 0,13 мм.

Більш дорослі пуголовки (стадії 45 - 49) у першому водоймі спершу не додавали у довжину (щоденні зміни довжини тіла склали - 0,05 мм), а в другий період щоденний приріст довжини тіла склав 0,11 мм. У другому водоймі картина прямо протилежна: спочатку пуголовки 45 - 49 стадій росли інтенсивно (щоденний приріст довжини тіла 0,50 мм), а далі темп зростання знизився - до 0,10 мм в день. У третьому водоймі пуголовки 45 - 49 стадій спочатку практично не зростали (щоденний приріст довжини тіла 0,02 мм), а далі середні розміри тіла зменшилися, як і у більш молодих пуголовків.

Таким чином, у першому водоймі проходило рівномірне наростання довжини тіла молодих пуголовків і менш істотне наростання довжини тіла більш дорослих пуголовків. У другому водоймі картина зміни довжини тіла за періодами прямо протилежна: молоді пуголовки явно швидше росли в другій часовий період, а більш дорослі - в перший...


Назад | сторінка 10 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Варіант визначення напружено-деформованого стану пружного тіла кінцевих роз ...
  • Реферат на тему: Особливості методології дослідження зміни маси робочого тіла
  • Реферат на тему: Температура тіла. Методи вимірювання: історія розвитку та сучасність
  • Реферат на тему: Зміна сприйняття жінкою свого тіла під час вагітності
  • Реферат на тему: Рак тіла матки