Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Організація і планування ремонту технологічного обладнання хімічних виробництв

Реферат Організація і планування ремонту технологічного обладнання хімічних виробництв





ign=center> 0,64

12

14

Ремонт або заміна вимірювальної апаратури печі

41

44

42,2

5,28

0,36

13

14

Ремонт або заміна трубопроводів печі

29

33

30,6

1,91

0,64

14

15

Збірка печі

132

137

134

4,2

1

15

16

Забарвлення печі

35

39

36,6

4,6

0,64

16

17

Випробування згідно ТУ

32

36

33,6

4,2

0,64

17

18

Здача в експлуатацію

12

15

13,2

1,65

0,36

Майстер


В  4.2 Розрахунок тривалості виконання робіт мережевого графіка

Кожна робота мережевого графіка має певну оцінку часу. Так як роботи з конструкторської напоготові виробництва є ненормованими, то очікуване час визначається імовірнісним методом, при цьому даються дві оцінки часу виконання робіт (оптимістична і песимістична), виходячи з яких тривалість ( ij ) визначається за формулою:

t (ij) = -,

де t min ( ij ) - оптимістична оцінка часу роботи ( ij ) ;

t max ( ij ) - песимістична оцінка часу роботи ( ij ) .

Середній квадратичне відхилення d 2 ( ij ) в інтервалі [ tmin ; tmax ] визначається за формулою:

(ij) = [].

Допустиме середньоквадратичне відхилення:

0,35 ВЈ d 2 ( ij ) ВЈ 1,0.

Тривалість робіт в мережевому графіку повинна бути представлена ​​в календарних днях. Переклад в календарні дні зробимо за формулою:

,

де R - кількість виконавців даної роботи (операції);


Результати розрахунку тривалості виконання робіт мережевого графіка (бібліотека робіт) наведені в таблиці 11 і зображені на мережевому графіку (див. додаток Б).

4.3 Розрахунок параметрів мережевого графіка

4.3.1 Визначення тривалості критичного шляху мережного графіка

Для визначення тривалості визначаємо тривалість всіх шляхів, що з'єднують вихідні події із завершальним. Шлях, що має найбільшу тривалість, і буде критичним. У нашому випадку:


L kp (0,1,2,3,5,9,12,14,15,16,17,18) =

= 2,06 +1,73 +1,37 +6,95 +2,58 +5,65 +5,28 +4,2 +4,6 +4,2 +1,65 = 40, 27 дн.

Бачимо, що тривалість критичного шляху близька за часом до нормативного часу простою печі спікання (45 дн.) при капітальному ремонті (див. таблицю 4)


4.3.2 Визначення параметрів подій

а) ранній термін звершення подій

t p (i) = t [L 1 ' (i)],

де t [L 1 (i)] = тривалість найбільшого шляху, що з'єднує дану подію з вихідним подією. p> б) пізній термін звершення подій

t n (i) = t [L kp ] - t [L ВІ (i)],

де t [L kp ] - тривалість критичного шляху;

t [L ВІ (i)] - тривалість найбільшого шляху, що з'єднує дане ...


Назад | сторінка 10 з 18 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Час. Тривалість. Вічність. Проблема часу в європейській філософії і науц ...
  • Реферат на тему: Перегляд критичного шляху і створення структури графіка завдань
  • Реферат на тему: Розрахунок мережевого графіка табличним методом
  • Реферат на тему: Розрахунок мережевого графіка табличним способом
  • Реферат на тему: Кількісна оцінка впливу умов життєдіяльності за факторами шкідливості та тр ...