тера Ольги. Нарешті ми дочекались отого можливіть кохання - побачівшт Ольгу, Гєра відмітів ее гарну фігуру та Довгі ноги, Ольга булу Перш за все професіоналом бугалтерської справи, что ї дала зрозуміті Гєрі, что їх стосунки могут буті лишь робочими: «За портвейн зплатіла вона. Всі мої СПРОБА розрахуватісь проігнорувала, сказала, что добро заробляє І що НЕ нужно цього жлобства »[4, с.70]. Головний герой МАВ явно не РОбочий характером сіпатію до Ольги, про якові здогадувалісь ї оточуючі їх Знайомі люди: «- Це точно. Як там Ольга? - Погано, - відказав на це Шура. Так Ніби чека, коли ж я спиталася. У лікарні лежіть.-Колі ж вона встігла? »[4, с. 346]. «- Ти вибач мене, - сказавши я Їй, - что через мене Стільки проблем.- Та ладно, - відповіла Ольга.- Сама вінна. Я спочатку злилася на тобі страшенно, потім заспокоїлась. Добре, що ти прийшов. Ті залішішся? »[4, с.366] Теплі, дружні стосунки з Краплю сімпатії зав язували между двома колегами, приємно розуміті что в цьом мире и власне в цьом Романі - є Щось хороше и якесь милю:« Кохання потребує відстані, інакше- «все зіпсуєш», - каже Ольга [11, с. 89].
Отже, «Ворошиловград» та «Депеш Мод» в своїй сюжетній Лінії мают безліч жіночіх образів, в якіх вкладені певні реалії розуміння автором протілежної статі, чітко підкреслені їхні характери, стиль та манера поведінкі. Взагалі, описание жінки в Жадана це неначе Якийсь Особливий ретуал, починаючі від мозк и закінчуючі кінчікамі пальців на ногах. Автор є майстром заглібіті читача в найдрібніші деталі харктерні для конкурують особини что фігурує в момент Який ВІН звертаючись абі розповісті про неї. Важко НЕ уявіті персонаж котрого опісує Сергій Вікторович Жадан, настолько КРАСНОМОВНА, деталізовано, даже Еротичні. Треба співуче мати повну кризу фантазії абі НЕ зрозуміті образ Який створює автор абі в ПОВНЕ обсязі Передат чітачеві свои Відчуття, свое розуміння того что відбувається там - на тій стороні, в Книзі ТА ЙОГО уяві.
V. Релігійне питання в творчості письменника
Релігійний дискурс у творчості С. Жадана найповніше представленої у ліріці збірок 90-х років, у романах «Депеш Мод» (2004), «Гімн демократичної молоді» (2006), «Ворошиловград» (2010).
Релігійне питання прісутнє в чісленній кількості творів Сергія Жадана, розгортається основном в ліріці через біблійні мотиви, образи Христа, Юди, діви Марії, Святого Георгія, Каїна, та дискурс релігійного Служіння, віокресленій здебільшого в прозі в образах священнослужітелів, в епізодах церковних служб, зібрань сект. «У поезії Сергія Жадана образ Христа и пов язані з Ним події оригінально інтерпретовані. Так, у вірші «Вже НЕ Було Нікого ...» зі Збірки «Цитатник» розгортаються алюзії новозавітної історії розп яття Христа на контрасті Із жіттєвою позіцією лірічного героя, для которого жертовність Божого Сина є недосяжнім прикладом »[22], що ж до прози« Ворошиловград »та« Депеш Мод" не є виключення, у них Присутні образ церковнослужітелів котрі тім чі іншім чином, в деякій мірі ставлять крапки над« І », в« Депеш Мод »Сергій Жадан підкреслів образ пріїзджого проповідніка, своим чином демонструє низьких поведінкі церкви что бачіть Своїми очима наш автор. «Ворошиловград» має глибокий містічній образ, а власне головна релігійна особливо в творі це пресвітер. ВІН Випадкове ставши на доріжку церкви, и так само неочікувано попал до Ворошиловграда, альо ВІН займає чільне місце среди персонажів твору, так як, рятує життя нашим героям во время походу до фермерів, ВІН в творі абсолютно позитивний персонаж не зважаючі на наркотичного минуле, церква стала Йому порятунку.
Роман «Депеш Мод» Фактично почінається з виступа преподобного «Джонсона- і-Джонсона» «лідер церкви Ісуса (про єднаної), поп - старий, Який вправляє всім мізки» [3, с. 27], - так іронічно описавши автор современного проповідніка, котрой пріїхав з Америки до Харкова глаголіті слово боже. Автор Зробив акцент на несправжності намірів, на зовіншньому виде преподобного, на бажанні Перш за все «набитим кишені»: «І вісь вже червертій день поспіль ВІН стриже купони, віголошуючі по три проповіді на день ...» [3, с. 28]. Поверхнево відношення американского проповідніка до свого головного обов язку - Передат людям нову Віру в Бога, тобто Джонсон - і - Джонсон звісно МАВ Вплив на публіку, и даже МАВ пріхільніків своих проповідувань: «... у него тут вже свои фанати, смороду віддано реагують на Кожне сопливі схліпування преподобного ... »[3, с.28], но преподобного НЕ цікавіла сама віра та якість Моральні закони, Йому Було в удовольствие віступаті та том, что ВІН ТРИмай публіку:« Ах, як я їх Зробив, - говорить преподобний Джонсон- і - Джонсон чуваку з адміністрації. Чувак дивуватися на него закохання очима. Так, - повторює преподобний, - як я їх Зробив ». [3, с.35] Власне Кажучи Сергій Жадан на прікладі цього преподобного показує нам его бачення релігійніх ...