ування, обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, вироблених відповідно до законодавства Російської Федерації;
. Суми податку на додану вартість за оплаченими товарами (роботами, послугами), придбаними платником податку;
. Відсотки, що сплачуються за надання в користування грошових коштів (кредитів, позик);
. Витрати на відрядження;
. Інші витрати, що визначаються статтею 346.16 НК РФ.
При визнанні доходів і витрат застосовується касовий метод. Датою отримання доходів при ССО визнається день надходження грошових коштів на рахунки в банках або в касу або день отримання іншого майна або майнових прав. Витратами платника податків визнаються витрати тільки після їх фактичної оплати.
Сума єдиного податку при УСН дорівнює добутку податкової бази на процентну ставку. Процентна ставка при даному об'єкті оподаткування дорівнює 15%.
Податкова база - грошовий вираз різниці між доходами і витратами. Обчислюється наростаючим підсумком з початку податкового періоду.
Особливістю обчислення податкової бази при даному об'єкті є те, що платник податків має право зменшити обчислену за підсумками податкового періоду податкову базу на суму збитку, отриманого за підсумками попередніх податкових періодів.
Платник податків має право врахувати всю суму збитків, отриманих за результатами минулих податкових періодів.
Перенесення збитків повинен бути здійснений протягом 10 років, наступних за тим податковим періодом, у якому отримано збиток. Збиток може бути врахований повністю або частково в будь-якому податковому періоді протягом 10 років з моменту його виникнення. Перенесення збитків на майбутній податковий період проводиться в тій черговості, в якій збитки були отримані.
На практиці можлива ситуація, коли отримані доходи співставні з проведеними витратами, тобто витрати виявляються більше доходів. У цьому випадку:
. Якщо негативний результат буде отриманий за підсумками звітних періодів, то перераховувати авансовий платіж з єдиного податку не потрібно;
. Якщо ж така ситуація складається за результатами податкового періоду, то необхідно заплатити мінімальний податок. Величина мінімального податку становить 1% від доходів.
. Мінімальний податок сплачується і в разі, коли сума єдиного податку менше мінімального податку.
. Різниця між фактично сплаченим мінімальним податком і єдиним податком, обчисленим за результатами діяльності, підлягає включенню до витрат або віднесенню на збитки у наступному податковому періоді.
Вибір об'єкта оподаткування - відповідальне рішення, оскільки від прийнятого рішення буде залежати сума податкових витрат. На вибір об'єкта оподаткування впливають такі фінансові показники, як доходи і витрати, значить, при виборі об'єкта необхідно проаналізувати фінансово-господарську діяльність платника податків. Наприклад, якщо господарська діяльність платника податків пов'язана з виробництвом, то серед витрат більшу частку будуть займати матеріальні витрати, а значить, найбільш вигідним може бути вибір об'єкта доходи, зменшені на величину витрат raquo ;. Також об'єкт доходи, зменшені на величину витрат необхідно вибрати організації, яка передбачає отримання збитку в наступному податковому періоді. Наприклад, вкладаючи кошти в основні фонди, платник податків збільшить свої витрати, що може призвести до збитку. У цьому випадку йому доведеться заплатити тільки мінімальний податок, рівний 1% від суми доходів, у той час як при об'єкті доходи сума єдиного податку складе 6% від величини доходів. Якщо ж платник податків в основному займається посередницькою діяльністю, то йому доцільно застосовувати об'єкт оподаткування доходи .
У будь-якому випадку, перш за все, потрібно визначити основні особливості кожного об'єкта оподаткування, скласти бізнес-план і на базі показників очікуваних доходів і витрат бізнес-плану розрахувати податкове навантаження в двох варіантах вибору об'єкта оподаткування.
3. Особливості організації та ведення бухгалтерського та податкового обліку організаціями, що застосовують УСН
Платники податків, які застосовують УСН, відповідно до Федеральним законом Про бухгалтерський облік є єдиною категорією господарюючих суб'єктів, які звільняються від ведення бухгалтерського обліку, за винятком бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів.
Спрощенці не зобов'язані надавати бухгалтерську звітність в податкові органи, проте зберігається обов'язок по наданню статистичної звітності. Організації та ін...