Мірку ірландська (Moerckia hibernica), гімноколея роздута (Gymnocolea inflata), скапанія загострена (Scapania apiculata), порелла плосколістная (Porella platyphylla).
. Клас лістостебельниє мохи (BRYOPSIDA, АБО MUSCI)
лістостебельниє мохи - найбільший клас Моховидних. Він включає 700 пологів і 14500 видів. Вони зустрічаються повсюдно - від полярних пустель Арктики до льодів Антарктиди. p align="justify"> Гаметофит листостеблових мохів розчленований на стебло і листя. Стебло має радіальне будова, на ньому тісному спіраллю розташовується листя. На стеблі формуються органи статевого розмноження - антеридии і архегонії. p align="justify"> Спорофит (спорогон) розвивається із заплідненої яйцеклітини і складається з коробочки, ніжки і гаустории (стопи). У коробочці формуються тільки суперечки, елатери відсутні. Зі спори розвивається протонема (предросток) у вигляді довгої розгалуженої нитки, рідше вона пластинчаста. p align="justify"> У коробочці більшості мохів є п е р і з т про м (апарат для регуляції розсіювання спор; його немає у сфагнових і Андреєва мохів).
Клас поділяють на три п о д к л а с з а: сфагнові (Sphagnidae), Андрєєва (Andreaeidae), бріевие (Bryidae).
Підклас сфагнові, або торф'яні, мохи (Sphagnidae)
Підклас включає один порядок, одне сімейство, один рід і понад 350 видів.
Поширені сфагнові мохи в помірних і холодних областях на рівнинах північної півкулі. Ростуть на болотах і в заболочених лісах, утворюють суцільні покриви. У горах тропіків не утворюють великих заростей. p align="justify"> Виростає сфагнум щільними дернинами. Окремий стебло сфагнуму має гілки трьох видів: верхівкові гілочки утворюють компактну голівку, середні - горизонтально відхилені і нижні - звисають уздовж стебла.
Анатомічна будова рослини досить просте. Стебло в центрі має з е р д ц е в і н у з паренхімних клітин, а за нею йде д р е в е с і н - н и й ц і л і н д р, навколишній серцевину, з клітин, пофарбованих у бурий колір (надає стеблу міцність). Зовні стебло покритий е п і д е р м і - з о м (гіалодермісом) з мертвих порожніх клітин. p align="justify"> Гілкові листя сфагнуму ланцетні або яйцевидно-ланцетні, одношарові, без центральної жилки. Складаються з клітин двох видів: хлорофілоносних, вузьких, червоподібний і водоносних, широких, безбарвних, мертвих, заповнених водою. Стінки водоносних клітин мають поперечні потовщення і продірявлені отворами - порами. p align="justify"> Водоносні клітини займають 70% поверхні листа. Тому колір сфагнового моху білуватий (білі мохи). Особливу анатомічна будова листя сприяє швидкому всмоктуванню та проведення води. Сфагновий мох здатний всмоктувати води в 37,5 рази більше своєї ваги. Висока гігроскопічність сприяє швидкому заболочування тих місць, де сфагнум поселяється. Вони хороші торфообразователямі. Тому сфагнові мохи називають торф'яними мохами. p align="justify"> Роль асиміляції виконують листя верхівкових і стирчать гілок. Звисають гілки утворюють навколо стебла як би чохол, гніт, що сприяє швидкому просуванню води вздовж стебла. p align="justify"> С т е б л е в и е листя сфагнуму за формою відрізняються від гілковий і мають важливе із собою та т м а т и ч е з до про е із зв а год е зв і е .
Дорослі рослини сфагнуму позбавлені ризоидов. Дернина сфагнуму щорічно відмирає в нижній частині і продовжує своє зростання вгору. p align="justify"> В умовах обводнення і нестачі кисню відмерлі частини сфагнуму не розкладаються до кінця і утворюють торф. При цьому утворюються органічні кислоти, які ще більше пригнічують бактеріальний процес розкладання торфу. p align="justify"> Залежно від клімату і гідрологічних умов швидкість утворення торфу коливається від 0,22 до 2 мм на рік.
Сфагнові мохи бувають однодомними і дводомними. У верхній частині стебел утворюються антеридии і архегонії на різних пагонах. Антеридии формуються на верхівкових гілочках, мають видовжену форму буруватою забарвлення і помітні простим оком. Антеридии розкриваються лопатями. У них утворюється велика кількість двужгутіковие сперматозоїдів. p align="justify"> архегоніях типової будови утворюються на бічних або деяких стирчать гілочках в числі 3-5 штук.
З заплідненої яйцеклітини формується спорогон. Він складається з кулястої коробочки, яка нижче, після невеликої перетяжки, переходить в ніжку. За допомогою ніжки (гаустории) спорогон впроваджується у верхівку стебла. До часу дозрівання спорогона верхівка стебла подовжується і виносить коробочку над покривними листками. Цю частину стебла називають помилковою ніжкою. Зверху коробочка має кришечку. Всередині коробочки є піднімаємо з дна неповний колонка. Зверху колонки ...