сової політики, в
принципі можна домогтися стабілізації економіки ... У Росії
в цілому правильні заходи щодо скорочення бюджетного дефіциту,
прийняті авторами реформи, не дають і не можуть дати ба-
тельного результату через безперервне падіння вироб-
ництва, надмірної монополізації галузей народного хо-
дарства, переходу інфляції з повзучої в галопуючу, що не-
- 22 -
розвиненості ринкових структур і багатьох інших факторів ...
Намагаючись в цих умовах закрити фінансову пробоїну в бюд-
жете, МінФін РФ вирішив проводити жорстку податкову політику,
що виразилося в різкому підвищенні податкових ставок, зусилля-
нії податкового тягаря на товаровиробників. Прагнучи
поступатися від цієї політики, МінФін на перших порах отримав
істотну добавку в доходах скарбниці. Але надалі він
став втрачати фінансові ресурси через падіння виробництва,
багато в чому обумовлює саме жорстким податковим
пресингом. Звужувалася оподатковуваний база, назрівала необ-
ходимость витрат з бюджету для підтримки хоча б міні-
мального життєвого рівня населення. "
Отже, податкова система виявилася не в змозі
забезпечувати потребу держави в найнеобхіднішому
рівні доходів. Не виконує вона і іншу свою найважливішу
функцію - стимулювання виробництва і товаропроізводіте-
лей. Практика свідчить, що вилучення у платника
щіка до 30% його доходу - той рубіж, за яким починається
процес скорочення заощаджень, тобто інвестицій в економі-
ку. Якщо ж податки позбавляють підприємства і населення 40-50% і
навіть ще більшої частини доходів, це веде до практичної
ліквідації стимулів для підприємницької ініціативи та
розширення виробництва. Зрозуміло, що в результаті такої
ситуації - зменшення прибутку, відповідно податкових
надходжень до бюджету. Таким чином можна зробити висновок:
2чем вище граничні ставки податків, тим сильніше прагнення
2налогоплательщіка ухилитися від них. br/>
22.3. 0 2Протіворечія основних податків, що збираються
2в Російської Федерації
Необхідно також, вважаю, розглянути дію основ-
вих податків нашої нинішньої податкової системи, зокрема
податку на додану вартість (на нього найбільше жалу-
ються).
ПДВ має бути підданий серйозному аналізу. У умо-
виях динамічних інфляційних процесів і величезною його ставши-
ки цей податок став сьогодні одним з вирішальних факторів стримування
живания розвитку виробництва у зв'язку з порушенням розрахунків
в народному господарстві. Адже він збільшує майже на чверть
і так вже виросли багаторазово ціни. Його роль проявляється в
тому, що протягом трьох років проведення реформ реалізується
- 23 -
тільки 65-70% виробленої продукції, а також катастрофи-
чеських розмірів досягла взаємна заборгованість підприємств
і організацій. Так як цей податок безсумнівно дуже перспек-
деко в ринковій економіці, то погодитися з пропозиціями
про його ліквідацію не можна. Потрібно відпрацьовувати його механізм,
маючи на увазі істотне зниження ставки. Зниження ставки
ПДВ, у свою чергу, націлене на збільшення обсягів вироб-
ництва, робіт і послуг, що, як показують розрахунки, може
значно розширити обмежені можливості бюджету.
Крім того, цього ж можна було б домогтися при 1оправданном
збільшенні ставок податку на имушество підприємств.
Податок на додану вартість доповнюється акцизами на
окремі види продукції. Це сранітельно нова для нас, але
загальноприйнята у світовій практиці форма вилучення понад прибутку,
одержуваної від виробництва товарів зі значною різницею
між ціною, обумовленою споживною вартістю, і фак-
тичної собівартістю. Ринкова економіка неминуче по-
народжує необхідність в акцизах.
Непрямі податки на споживання діють практично
у всіх країнах з розвиненою ринковою структурою. Зазвичай вони
виступають у двох основних формах: податок на додану сто-
імость або податок з продажів. Тому має сенс порівняти
ставки на цільове призначення цього податку в різних стра-
нах. У США одним з головних дохідних джерел бюджетів
штатів є податок з продажів. Відрахування від нього направ-
ляють і в муніципальні бюджети. Ставка коливається від 3%
до 8,25%. У Японії податок з продажів стягується за ставкою 3%, в
Канаді - 7,5%. У європейських країнах непрямі податки на
споживання зазвичай вище. Так, у Німеччині податок з продажів
становить 14%, а за основними продовольчих товарах -
7%. У Фінляндії сплачується податок на до...