кономія пакувальних матеріалів. Це особливо характерно для кондитерської та хлібобулочної промисловості, де їх частка особливо велика.
Собівартість багатьох продуктів харчування в значній мірі залежить від якості одержуваного сировини. Останнє ж визначається правильністю дотриманні агротехнічних вимог на підприємствах сільського господарства та у фермерів. Велику роль відіграє організація раціонального зберігання і перевезень сировини. В її основі лежать вимоги щодо дотримання не тільки схоронності самої сировини, але і його технічної цінності. У економії матеріалів важлива роль належить переходу на ресурсозберігаючу техніку і прогресивну технологію виробництва, мало - або безвідходні способи обробки. br/>
Глава 2. Аналіз шляхів зниження собівартості
2.1 Принципи пошуку шляхів зниження собівартості
У процесі аналізу і планування собівартості продукції вищеназвані фактори та джерела зниження собівартості повинні братися до увагу для виявлення резервів зниження витрат виробництва, а також для розробки шляхів використання цих резевов.
Собівартість характеризує затратоемкую окремих видів продукції. Вона є узагальнюючим показником всіх видів витрат на одиницю продукції - трудомісткості, матеріаломісткості, енергоємності, фондомісткості, а також наукоємності продукції, якщо фінансування науково-дослідної роботи проводиться за рахунок собівартості. Зміни окремих видів витрат взаємопов'язано. Зниження трудомісткості зазвичай вимагає підвищення технічної озброєності праці, а отже, збільшення фондомісткості і капітальних вкладень. Зниження матеріаломісткості іноді супроводжується зростанням витрат праці. Використання результатів НТП для зниження собівартості пов'язано із збільшенням наукоємності продукції і витрат на науку. Заходи з знижений ію собівартості обмежені нормативної ефективністю і наявністю капіталовкладень. У цих умовах зниження собівартості у виробничій стадії є оптимізаційної завданням, яка в загальному вигляді може бути описана системою наступних рівнянь
ГҐС i N i В® min
ГҐК i N i <= K л
ГҐ t i N i <= Р л
ГҐg mi N i <= G М.Л.
ГҐN i = N пр. i
де i - варіант технології та організації виробництва (i = 1,2, ..., n);
З i -собівартість одиниці продукції;
N i -кількість виробів даного варіанту;
До i -питомі показники капіталовкладень (Фондомісткості);
t i -трудомісткість одиниці продукції;
g mi -питома витрата матеріалу;
До л , Р л , G М.Л. - ліміт капітальних вкладень, чисельності працюючих, матеріалів;
N пр. i -заданий обсяг виробництва i-виробів. ...