спостерігач". 1835. Ч. 1.
Гј Перелік Спостерігача "Московський спостерігач". 1837. Ч. XII.
Гј "Петербурзький збірник", виданий Н. Некрасовим "Москвитянин". 1846. № 2.
Гј Письменники між собою "Московський вісник". 1827. № 17.
Гј Чернець. Київська повість "Московський вісник". 1827. № 22.
Гј Микола Михайлович Мов "Московський міський листок". 1847. № 6, 7.
Гј Російський свято, даний у присутності їх імператорських величність 9-го і 11 го квітня 1849 "Московские ведомости". 1849. № 48.
Шевирьов неодноразово вступав у критичні суперечки з різними представниками журналістики і літератури того часу, зокрема широко відома його полеміка з Герценом. Герцен активно повставав проти прагнення слов'янофільських ідеологів підмінити ідеал незалежної особистості духом релігійного смиренності, колективної покірності, які є, в уявленні слов'янофілів, корінними властивостями російського народу, що відділяють Росію від Заходу з його підривом основ віри і, за висловом обіймав правий фланг слов'янофільства С.П. Шевирьова, "розпустою особистої свободи". Таким чином, на противагу слов'янофілському табору, для Герцена Захід виступав таким собі символом торжества вільної особистості над відсталими силами, які прагнуть поневолити її незалежність. p align="justify"> У цьому зв'язку нападки слов'янофільських публіцистів, в тому числі і Шевирьова, на західні гуманістичні цінності, декларативні пасажі з приводу кризи західної цивілізації і постуліруемий ідеал повернення до духовних основ допетрівською старовини вступали в непримиренне протиріччя з програмними суспільними установками Герцена: "... слов'янофіли хотіли запозичити у минулого пута, подібні тим, які стримують рух європейця. p>
Вони змішували ідею вільної особистості з ідеєю вузького егоїзму; вони брали її за європейську, західну ідею і, щоб змішати нас зі сліпими шанувальниками західного освіти, постійно малювали нам страшну картину європейського розкладання, маразму народів, безсилля революцій і наближення похмурого фатального кризи В» [Історія російської громадської думки: У 3 т. М., 1997. Т. 2. Глава XII. Герцен. С.490].
У 1835 році починає виходити журнал "Московський спостерігач"; серед співробітників його - О.С. Хомяков, І.В. Киреевский, В.Ф. Одоєвський, Е.А. Баратинський. Провідним критиком нового журналу стає Шевирьов. Журнал відразу заявляє себе супротивником "торгового" напряму в літературі - маніфестом нового журналу стає стаття Шевирьова "Словесність і торгівля" ...