и тільки міг сучасна людина підійти до поточній воді з тим священним трепетом, з яким далекі від нас люди пустель підходили в пекучу спекою день до оазису і припадали пристрасними губами своїми до холодній воді. Скільки насолоди! Скільки подяки! В»p> Спілкування з природою повинно не тільки відновлювати сили, але і розширювати знання, сприяти розвитку самої людської особистості. Так, про величезний впливі природних ландшафтів на духовний світ людини писав Л.М. Толстой: В«Невже може серед цієї чарівною природи втриматися в душі людини почуття злості, помсти або пристрасті винищення собі подібних? Всі недобре в серці людини повинно б, здається, зникнути в зіткненні з природою - цим прекрасним виразом краси і добра В».
ВИСНОВОК
В«ХарактерВ» - слово давньогрецького походження і в перекладі на російську мову означає В«карбуванняВ», В«друкВ». І дійсно, характер, з одного боку, являє собою відбиток виховання і діяльності, які формують людську особистість. Життя чеканить, відливає характер людини. А з певного моменту людина сама починає карбувати, кувати свій характер. У цьому, власне кажучи, і полягає сутність самовиховання. Але слова В«карбуванняВ», В«друкВ» по відношенню до характеру мають, з іншого боку, ще одне дуже істотне значення. Характер накладає друк на всі вчинки, думки і почуття людини. За цим проявам ми і судимо про характер тієї чи іншої особистості.
Його сила чи слабкість проявляється у ставленні людини до труднощів. Людина, у якої сильно розвинені такі якості характеру, як воля, цілеспрямованість, рішучість, витримка, самовладання, завзятість, здатний зберегти незмінною лінію поведінки, незалежно від обставин. Не можна змішувати слабохарактерність з високими морально-етичними рисами людини, що проявляються в спілкуванні з іншими людьми. М'якість до оточуючих і стійкість, твердість по відношенню до труднощів - Саме така комбінація є бажаною метою виховання. br/>
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Субботский Є.В. Дитина відриває світ. - М.: Просвещение, 1991. p> 2. Кон І.С. Психологія ранньої юності. - М.: Просвещение, 1989. p> 3. Гребенников І.В., Ковінько Л.В. Сімейне виховання. - М.: І здатель-ство політичної літератури, 1990.
4. Коломінський Я.Л. Людина: психологія. - М.: Просвещение, 1986. p> 5. Крилов Г.В., Юдін Б.С. Умій відпочивати і берегти природу. - К.: Західно-сибірське книжкове видавництво, 1975.
6. Кемпбелл Р. Як насправді любити дітей. - М.: Знание, 1992. p> 7. Змановский Ю.Ф. та ін Наші діти. - М.: Юридична література, 1989. p> 8. Кравченко А.І. Суспільствознавство. - М.: Російське слово, 2006. br/>