часу (ст.191 ЦК України);
закінчення терміну в неробочий день (ст.193 ЦК України);
порядок вчинення дій в останній день строку (ст.194 ЦК України).
Загальнообов'язкове включення в договір термінів передачі товару пов'язано з тим, що товар може передаватися в цілому (партією товару) або окремими партіями (щотижня, щомісяця) і т.д.
Таким чином, терміном виконання зобов'язання повинна визнаватися дата документа, що підтверджує прийняття товару перевізником або організацією зв'язку для доставки покупцеві, або дата приймально документа. Дата виконання продавцем свого обов'язку з передачі товару має важливе значення, оскільки саме цією датою, як правило, визначається момент переходу від продавця до покупця ризику випадкової загибелі або випадкового псування товару. br/>
2.2 Істотні умови договору страхування
Відповідно до положень ЦК договір особистого страхування віднесений до договорів публічним (ст. 426) і повинен бути укладений у письмовій формі (ст. 940), інакше він вважається недійсним. Статті 942 і 943 Цивільного кодексу визначили такі принципово важливі поняття, як істотні умови договору страхування та взаємозв'язок умов договору і правил страхування, які страхова організація представляє на розгляд при отриманні ліцензії.
До істотних умов договору страхування життя відносяться:
. Характер події, на випадок настання якого в житті застрахованої особи здійснюється страхування (страховий випадок). У найзагальнішому вигляді таких подій може бути три: смерть застрахованого з будь-якої причини протягом строку дії договору, дожиття застрахованого до закінчення дії договору для отримання страхової виплати та дожиття застрахованого до певної дати, з якої починаються регулярні виплати страхового забезпечення (пенсія або рента) . Договір страхування (у загальному вигляді це визначається правилами) може бути укладений за всіма ризиками або їх сполучень. Але оскільки тільки ризик смерті має імовірнісний характер, в будь-якому договорі страхування життя цей ризик повинен бути присутнім;
. Розмір страхової суми визначає розмір виплат застрахованій особі (або в разі його смерті - вигодонабувачу) при настанні страхових подій, включених до договору страхування. Наприклад, при укладенні договору страхування на випадок смерті і дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування страхова сума, зазначена в договорі, буде виплачена після закінчення терміну страхування застрахованій особі, а в разі його смерті протягом терміну дії договору - призначеному ним вигодонабувачу. Поняття вигодонабувач введено ст. 934 Цивільного кодексу. Їм є будь-яка особа, призначена застрахованим, що підтверджується його власноручним письмовою згодою. Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону