едитування сільського господарства в Росії можна виділити наступні: велику питому вагу кредитування сільськогосподарських виробників в рамках державних програм з розвитку АПК; основними кредиторами сільського господарства є банки з високою часткою участі держави в статутному капіталі - В«Россельхозбанк іВ« Ощадбанк В»; переважання інвестиційних (довгострокових) кредитів у кредитуванні сільського господарства; компенсація частини процентної ставки по видаваних сільськогосподарським організаціям кредитами; практика збільшення статутних капіталів сільськогосподарських банків за рахунок бюджетних коштів.
У перспективі на національному рівні актуально пріоритетний розвиток крупно-товарних господарств як основи сільського господарства республіки. З точки зору організації кредитування, велике виробництво має переваги перед дрібним в області доступу до кредитних ресурсів за рахунок надання необхідної застави, а також повернення отриманого кредиту за рахунок диверсифікації виробничої діяльності, збуту виробленої продукції при мінімізації витрат. У той же час індивідуальні організаційно-правові форми господарювання на селі мають переваги перед великими в плані здатності швидкої адаптації до мінливих умов господарювання, високої мотивації до праці і зацікавленості в результатах діяльності. Однак з позиції доступу до кредитних ресурсів, положення малих форм господарювання в сільському господарстві ускладнюється недостатністю застави, відсутністю інтересу з боку інвесторів, високими організаційними витратами на надання щодо невеликої суми кредитів, але, тим не менш, надавати їм кредитну допомогу вкрай необхідно. p>
Саме фактор неоднорідності виробників сільськогосподарської продукції в Росії, що визначає специфіку формування та використання виробничого потенціалу разл ічних категорій сільськогосподарських виробників, при розробці системи кредитування сільського господарства повинен враховуватися в першу чергу.
Сучасна система сільськогосподарського кредиту повинна бути сформована на базі поєднання різних кредитних продуктів, які враховують специфіку кожної категорії сільськогосподарських виробників - великих сільськогосподарських виробничих кооперативів, середніх селянських (фермерських) господарств та дрібних господарств населення.
Концептуальними основами побудови кредитних відносин банківського сектора з сільським господарством на сучасному етапі мають стати:
визнання сільського господарства в якості окремого сегменту прямого банківського кредитування в силу притаманних йому галузевих і внутрішньогалузевих особливостей;
поступова відмова від непрямого банківського кредитування сільського господарства і включення підсистеми банківського кредитування сільського господарства в цілісну систему кредитування реального сектора економіки;
відокремлення механізму кредитування сільськогоспод...