вочних пресах КГШП.
Визначимо вартість заготівлі, отриманої на різних способах виготовлення.
(5.1)
де - вартість заготовки деталі, грн.;
- маса заготовки, кг;
- оптова ціна 1 кг заготовки, грн.;
- транспортно-заготівельні витрати 5 Г· 7% (приймаємо)
- маса деталі, кг (у нашому випадку)
- ціна 1 тонни відходів, грн. (Приймаємо)
Оптова ціна розраховується за формулою:
(5.2)
де - оптова ціна тонни штампування, грн. (Приймаємо)
- коефіцієнт, що враховує масу штампування ()
- коефіцієнт, що враховує групу складності заготовки ()
- коефіцієнт, що враховує обсяг виробництва ()
- показник, що характеризує точність заготовки ()
Отже:
Тоді для заготівлі, отриманої на ГКР:
В
Орієнтовна маса поковки, отриманої на КГШП:
(5.3)
де-маса деталі
- коефіцієнт для визначення орієнтовної розрахункової маси поковки. Вибирається за [3], табл.20, с.31. p> Оскільки форма заготовки - кругла типу втулка, то приймаю коефіцієнт = 1,6. Отже: = 16 +1,6 = 25,6 (кг)
Тоді для заготівлі, отриманої на КГШП:
В
Т.к. , То приймаємо спосіб отримання заготовки на кривошипних горячештамповочних пресах КГШП. p> КГШП пристосовані для високомеханізованого та автоматизованого виробництва поковок, допускають ексцентричне розташування струмків в штампі, забезпечені нижніми і верхніми виштовхувачами. КГШП використовують для штампування поковок із труднодеформіруемих і малопластичних сталей і сплавів. У штампованої заготівлі структура металу більш однорідна, завдяки чому деталь буде більш міцною. При штампуванні на КГШП отримують поковки з більш точними розмірами, ніж при штампуванні на молотах. Більш досконала конструкція штампів забезпечує меншу величину зміщення половини штампа, зменшення припусків на 2030%, напусків, штампувальних ухилів в 23 рази, а, отже, збільшення коефіцієнта використання матеріалу.
Але у КГШП висока вартість, складність регулювання та експлуатації, менша універсальність, найгірше заповнення глибоких площин (у КГШП мала швидкість деформування), більш складна конструкція.
Так як обраний спосіб отримання заготовки - штампування на КГШП, то клас точності поковки - Т3, а матеріал заготовки 40Х, то група сталі - М2 ([3], табл.1, с.7-8).
Ці параметри і всі подальші розрахунки проводяться згідно ГОСТ 7505-89.
Ступінь складності поковки ([3], прил.2, с.29) визначають з відношення:
(5.4)
де-маса поковки орієнтовна
- маса геометричної фігури, в яку вписується форма поковки.
(5.5)
де-маса деталі
- коефіцієнт для визначення орієнтовної розрахункової маси поковки. Вибирається за [3], табл.20, с.31. p> Оскільки форма заготовки - кругла типу втулка, то приймаю коефіцієнт = 1,6.
Тоді: