нізації праці. Один з найбільших центрів такого роду Центральний інститут праці (ЦІТ) створив близько в 1700 навчальних пунктів з 2 тис. кваліфікованості інструкторів ЦІТа в різних куточках країни. Вони діяли в усіх провідних галузях народного господарства - у машинобудуванні, металургії, будівництві, легкій і лісовій промисловості, на залізницях і автотранспорті, в сільському господарстві і навіть у військово-морському флоті. [11]
У 1935 р. з'явилося В«рух стахановцівВ», на честь забійника шахти А. Стаханова, який, згідно з офіційною інформацією того часу, в ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. виконав за зміну 14,5 норми.
Оскільки капіталовкладення у важку індустрію майже відразу перевищили раніше заплановану суму і продовжували рости, була різко збільшена грошова емісія (тобто друк паперових грошей), і протягом всієї першої п'ятирічки зростання грошової маси в обігу більш ніж в два рази випереджало зростання виробництва предметів споживання, що призвело до зростання цін і дефіциту споживчих товарів.
Для отримання іноземної валюти, необхідної для фінансування індустріалізації, застосовувалися зокрема такі способи як продаж картин з колекції Ермітажу.
Паралельно держава перейшла до централізованого розподілу належних йому засобів виробництва і предметів споживання, здійснювалися впровадження командно-адміністративних методів управління та націоналізація приватної власності. Виникла політична система, заснована на керівній ролі ВКП (б), державної власності на засоби виробництва і мінімумі приватної ініціативи. Також почалося широке використання примусової праці в'язнів ГУЛАГу, спецпоселенців і тилового ополчення. p align="justify"> Перша п'ятирічка була пов'язана зі стрімкою урбанізацією. Міська робоча сила збільшилася на 12,5 мільйонів чоловік, з яких 8,5 мільйонів були мігрантами з сільської місцевості. Тим не менш, частки в 50% міського населення СРСР досяг тільки на початку 1960-х років. p align="justify"> З-за кордону були запрошені інженери, багато відомих компаній, такі як Siemens-Schuckertwerke AG і General Electric, залучалися до робіт та здійснювали поставки сучасного обладнання, значна частина моделей техніки, що вироблялася в ті роки на радянських заводах, представляла собою копії л бо модифікації зарубіжних аналогів (наприклад, трактор Fordson, який збирався на Сталінградському тракторному заводі).
у лютому 1930 року між В«АмторгВ» та фірмою американського архітектора Альберта Кана Albert Kahn, Inc. був підписаний договір, згідно з яким фірма Кана ставала головним консультантом радянського уряду з промислового будівництва і отримувала пакет замовлень на будівництво промислових підприємств вартістю 2 млрд доларів (близько 250 млрд доларів у цінах нашого часу). Ця фірма забезпечила будівництво більше 500 промислових об'єктів в СРСР [12] [13] [14]. p align="justify"> У Москві було відк...