охорони здоров'я (динаміка захворюваності та її характеристика, причин смертності, інвалідності, характеристика медичної інфраструктури та кадрового забезпечення).
. Народної освіти, культури, інформаційних послуг (динаміка кількості учнів, які відвідують дошкільні та позашкільні заклади, характеристика освітньої інфраструктури та інфраструктур?? культури, кадрового потенціалу, порогові значення освітніх та культурних показників).
. Екологічної та соціальної безпеки (динаміка показників чистоти води, повітря, шкідливих викидів, матеріальних витрат на забезпечення екологічної безпеки, злочинності, порогові значення екологічних показників і показників криміногенності).
. Соціально-психологічного самопочуття населення (соціальні задоволеність, ущемлення, тривожність, напруженість, толерантність, конфліктність).
Моніторинг передбачає збір інформації, її комплексну оцінку і прогноз по стабільній системі показників. Необхідність реалізації цієї вимоги в даній інформаційної технології диктується його орієнтованістю на аналіз, порівняння результатів соціального відтворення людини, груп. Стандартність інформаційного набору забезпечує також зручність його пошуку і фіксації і додає соціального моніторингу властивості інформаційного процесу. Однак система показників може розвиватися, вдосконалюватися протягом усього дослідження. Така стандартизованность заперечує повністю і зміни сукупності процедур збору, способів їх обробки і подачі. Але найбільш значуща частина показників повинна залишатися протягом порівняно тривалого часу незмінною, хоча щоразу ми можемо, при зміні зовнішніх умов або наших установок, вводити нові. Припустимо доповнити дослідницький пошук новими методами збору інформації та способами подачі матеріалу.
Переважно приведення даних показників в зручні для вимірювання, аналізу та оцінки форми, що поєднують як кількісні, так і якісні інформаційні складові, здійснили стандартизацію моніторингових первинних і вторинних показників (показник соціально-побутового статусу, соціального самопочуття, толерантності , соціальної напруженості).
Формування системи збору та обробки емпіричних показників є найбільш відповідальним етапом розробки моніторингу, оскільки він є інформаційним джерелом для прийняття рішень і помилки неминуче відіб'ються на прогнозному моделюванні. При визначенні набору показників повинні бути реалізовані дві необхідності: перша - це необхідність ізоморфно уявити предмет дослідження, і друга - важливість врахування інтересу замовника. Вищенаведена система показників дозволяє адекватно виміряти ознаки соціальної сфери, дати наукове уявлення дослідникам, а потім і управлінцю про реальний характер, зміст і динаміці досліджуваного соціального процесу, а також підстава для вироблення практичних рекомендацій, коригування його функціонування та розвитку.
Спроектована система показників моніторингу соціальної сфери дає можливість відстежувати об'єктивні умови життєдіяльності населення, ефективність соціального відтворення, а також особливості свідомості і поведінки людей, являє собою форми відображення сумарно результуючої безлічі взаємодій у соціальній сфері. Система показників перебуває в певному співвідношенні з кількісними ознаками соціальної сфери та їх заходом, що дає нам підставу для використання таких індикаторів в якості джерел прог...