у в тимчасове користування.
Особливості лізингу порівняно з традиційною орендою полягають у наступному:
- об'єкт угоди вибирається лізингоодержувачем, а не лізингодавцем, який набуває обладнання за свій рахунок;
- термін лізингу, як правило, менше терміну фізичного зносу устаткування;
- по закінченні дії контракту лізингоодержувач може продовжити оренду за пільговою ставкою або придбати орендоване майно за залишковою вартістю;
- у ролі лізингодавця зазвичай виступає кредитно-фінансовий інститут - лізингова компанія, банк.
Лізинг має ознаки і виробничого інвестованийия, і кредиту. Його двоїста природа полягає в тому, що, з одного боку, він є своєрідною інвестицією капіталу, оскільки передбачає вкладення коштів у матеріальне майно з метою отримання доходу, а з іншого боку - зберігає риси кредиту (надається на засадах платності, терміновості, зворотності).
Лізинг відрізняється і від традиційного кредитування. Зазвичай лізинг розглядають як форму кредитування придбання (користування) рухомого і нерухомого майна, альтернативну банківському кредиту. При цьому лізинг має певні переваги перед кредитуванням. Вони полягають в наступному: 1) часто на потрібне попереднє накопичення певної суми власних коштів і залучення інших зовнішніх джерел; 2) набагато більші шанси отримання для організацій, які ще не мають кредитної історії і достатніх активів для забезпечення застави; 3) не потрібно якихось істотних гарантій, тому що забезпеченням є майно, узяте в лізинг; 4) забезпечує повне фінансування капітальних витрат, і як правило, не вимагає негайного початку виплат.
Форми інвестування можна також підрозділити в залежності від схеми фінансування:
- паралельне;
- послідовне [18].
Паралельне (або спільне) фінансування інвестиційних проектів може бути незалежним, коли кожен банк укладає з організацією самостійний кредитний договір; а також співфінансування, при якому утворюється банківський консорціум. У другому випадку участь кожного банку обмежена певним обсягом кредиту та консорціуму.
Як видно, форм здійснення інвестиційної діяльності досить багато. При цьому вони можуть бути визначені з різних підстав. У кожному конкретному випадку вибір форм інвестування залежить від багатьох факторів, які повинні аналізуватися саме стосовно тієї чи іншої конкретної ситуації. Без урахування обставин і умов конкретної ситуації не представляється можливим робити об'єктивні висновки про переваги чи недоліки того чи іншого варіанта інвестування.
Інвестиційна, як і будь-яка інша економічна діяльність, повинна оцінюватися суб'єктами, зацікавленими в ній. Необхідність оцінки інвестиційної діяльності необхідна, перш за все, для того, щоб зробити висновок про її доцільність в тій чи іншій ситуації, про її ефективність, про досягнення чи недосягнення цілей і завдань. Належна оцінка ефективності інвестиційної діяльності дозволяє мінімізувати можливі ризики і забезпечити необхідну раціональність і обгрунтованість вкладення інвестицій.
Крім того, питання оцінки інвестиційної діяльності мають велике значення у разі залучення інвестицій із зовнішніх джерел. Причому в останньому випадку інвестиційна діяльність має значення як на стадії залучення інвесторів, так і на пізніших стадіях інвестування, тому що необхідна для самих осіб та організацій, чиї кошти вкладаються в прое...