Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Хабарництво: питання теорії і проблеми кваліфікації

Реферат Хабарництво: питання теорії і проблеми кваліфікації





з попередньої домовленості. При цьому важливою гарантією уникнення покарання було вчинення діяння без порушення посадовою особою службових обов'язків.

Радянський період історії характеризується прийняттям в 1922 році першого Кримінального кодексу РРФСР. Кодекс був введений в дію з 1 липня 1922 року. Фактично цей же час характеризується переходом Росії до нової економічної політики. У цей час природно відбувається сплеск посадових злочинів і насамперед хабарництва. Саме це спонукає радянську владу приймати безпрецедентні заходи у боротьбі з цим явищем. У жовтні 1922 року навіть довелося в екстреному порядку приймати декрет, що дає окремими статтями Кримінального Кодексу зворотну силу.

Були чітко визначено обставини обтяжують відповідальність за отримання хабара. До таких обставин ставилися:

· нанесення або можливість нанесення державі матеріального збитку в результаті хабара;

· відповідальне становище посадової особи, яка прийняла хабар;

· наявність колишньої судимості за хабар або неодноразовість отримання хабара;

· вимагання взятки.

З метою сприяння в боротьбі з хабарництвом в законі передбачалося право суду звільняти від покарання особа, якщо вона:

· добровільно і негайно заявить про вимагання хабара;

· своєчасними показаннями і донесеннями нададуть сприяння розкриттю справи" [28, с.65].

Пізніше, в редакцію статті 117 Кримінального Кодексу РРФСР від 26 листопада 1926 року, було внесено уточнення, пов'язане з характеристикою дій (законне чи незаконне), за виконання чи невиконання яких посадова особа отримувала винагороду. До внесення поправки акцентувалася увага на те, що це дії, що входять в коло службових обов'язків особи. Після внесення поправки це дія, яка посадова особа могла або повинна була здійснити виключно внаслідок свого службового становища.

Особливу увагу слід звернути на те, що для осіб, винних у отриманні хабара були відсутні підстави, що звільняють їх від кримінальної відповідальності. У даному виді кримінальне законодавство щодо запропонованих аспектам збереглося аж до 1960 року, коли був прийнятий новий Кримінальний Кодекс РРФСР.

У новому законі не вносилося змін до опису ознак основного складу отримання хабара, який характеризувався як отримання посадовою особою особисто або через посередника в якому б то не було вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах дає хабар якого-або дії з використанням свого службового становища.

Однак змінилося опис кваліфікаційних видів цього злочину. Такими зізнавалися:

. відповідальне становище посадової особи, яка отримала хабар;

2. судимість за хабарництво;

. неодноразовість отримання хабара;

. вимагання хабара.

Кваліфікуючими ознаками дачі хабара вважалися неодноразовість і судимість за хабарництво. Вони ж мали кваліфікуюче значення для посередництва у хабарництві.

Закон, в примітках до статті 174 Кримінального Кодексу, передбачив підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності у таких випадках:


Назад | сторінка 10 з 39 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Кримінальна відповідальність за отримання і дачу хабара. Актуальні проблем ...
  • Реферат на тему: Кримінально-правова характеристика отримання і дачі хабара
  • Реферат на тему: Кримінальна відповідальність за отримання і дачу хабара
  • Реферат на тему: Відмежування отримання хабара від інших суміжних складів злочинів
  • Реферат на тему: Отримання і дача хабара