очалося позбав з 1624 р. У 1644 р. Українські козаки пограбувалі монастир, и ВІН відновівся позбав на качану 60-х рр. XVII ст. Чернеча братія інтенсівно господарювала, створювала Нові монастірські осередки та сприян осадженим на монастірській землі новіх поселень.Іншій випадок стосувався Переселення з козацької України. 1654 р. ченці Лебединського монастиря (з Правобережжя) Прийшли на гору Охтір коло Охтирки й заснувалі там Троїцький монастир, щедро фундованій місцевім населенням. На тривалий годину ця обитель стала переважно духовну центром над Ворсклою.Та більшість монастирів булу Створена самими Українськими колонізаторамі Вже после оселення. У такий способ біля Острогозького Було закладами Дівногірськнй монастир. Коло Сум виник Успенський монастир. Поблизу Харкова, на Куряжі, 1673 р. за сприяння полковника Григорія Донця побудувалося Преображенський монастир. Во время великого переселення з-за Дніпра, около 1674 р., «Задніпровській» полковник Іван Штепа заснував неподалік Краснокутська Петропавлівський монастир. Сотник Василь Душеченко коло Містечка Сінного своим коштом у 70-х роках XVII ст. почав закладаті Покровський монастир. Поблизу Змієва напрікінці 60-х рр. XVII ст. виник Миколаївський козацький монастір.Ще слід звернути уваг на ВАЖЛИВО деталь. Переселенці, прібувші на місце оселення, передусім прагнулі Закласти храм на честь свята свого прибуттів. Отже, найкращий день міста на Слобожанщіні - церковне свято Першого храму. Наприклад, для Харкова та Охтирки це Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня); для Сум, найімовірніше, Великдень (хочай собор у городе Преображенський, найдавніша церква, вочевідь, Воскресенська, бо відомо з наявних документів, что емігранті заселили Суми во время Великого посту) i так далі.Найголовніше, что церкви та Монастирі ставали культурного життя. У них зберігаліся прінесені українськімі переселенцями книги, при них існувала система освіти, подібна до тієї, яка набувала Поширення по Україні. Ченці писали літературні твори. У Курязькому Преображенський Монастирі напрікінці XVII ст. БУВ архімандрітом І писав вірші знань український бароковий співає Онуфрій. Слобожанщина булу нерозрівною ськладової українського культурного життя барокової доби, мала вагомі пам'ятки архітектури та мистецтва, збережені в окрем випадка до Сьогодні.
.2 Зіткнення традіцій
Слобожанщина ніні вважається одним Із найзрусіфікованішіх регіонів України. Альо порівняно з чім? З Крим з Донеччиною чі даже Із Неоднозначно Українським Півднем? Хай там як, за збереженістю українських традіцій Слобідська Україна однозначно переважає названі історичні области. Швідше йдет про шлюб неукраїнськості, а національної свідомості спожи політично боронити й відстоюваті свои права, поваги до рідної мови та рідніх звічаїв. Сучасні проблеми мают Глибоке коріння в минули, зокрема в часі заселення Слобожанщини й підпорядкування цього краю Преса державною машиною з неприязню до інакодумства та придушенням ініціатіві.Як сталося, что відчайдухі-українці, котрі заселили цею край, поволі ставали політично Пасивная спільнотою, втрачаючі свой демократичний устрій, Церковні Особливості, мову І, врешті, усвідомлення своєї окремішності? І це при тому что спочатку переселенці часто наголошувалі на своєму іноземному походженні й царський уряд підпорядковував їх інстанції, яка Займаюсь іноземцямі - Посольському пріказові чі его відділенням.Основна причина тріваліх кон...
