ання, адаптованих до нових економічних умов, а також за умови забезпечення гарантованих обсягів перевезень за узгодженими маршрутами.
Мінімальна оцінка ВАТ «РЖД» необхідних додаткових інвестиційних коштів для освоєння перспективних вантажопотоків, в тому числі на підходах до портів, а також задоволення потреб вантажовласників і пасажирів Північно-Західного, Південного і Далекосхідного басейнів складає більше 400 млрд . руб. на період до 2015 року (8).
В умовах зростання перевезень експортних вантажів через порти Росії гостро постає питання про їх спеціалізації з перевалки певних вантажів для підвищення їх переробних можливостей, поліпшення взаємодії портів і залізниць, а також маршрутизація, як навантажених потоків, так і потоків порожніх вагонів.
Для забезпечення зростаючих обсягів експортно-імпортних і транзитних вантажів, в т.ч. контейнерних і мелкопартіонних вантажів, потрібне створення мультимодальних логістіческіх центрів (залізничних хабів) за принципом «сухого порту».
«Сухой» залізничний порт - це термінал, розташований поза межами території порту, пов'язаний з ним єдиною технологією обробки вантажів. Він пропонує послуги з доставки вантажів на морське судно до порту-одержувача, минаючи стадію «морський порт» як окремий етап перевезення.
Основні функції:
виведення з території морських портів непрофільних операцій (зберігання, розвантаження тощо);
консолідація (суднових партій, поїзних норм і пр.);
розподіл (порт, регіон, материк, транзит тощо);
зберігання (у тому числі біржове);
надання E8l комплексу послуг з доданою вартістю;
митне оформлення вантажів.
Реалізація транспортних технологій з використанням «сухого» залізничного порту дозволяє:
збільшити переробну спроможність морських портів;
забезпечити підвищення ефективності перевізного процесу;
знизити транспортні витрати і інвестиційне навантаження при формуванні портової інфраструктури, забезпечити більш швидке введення об'єктів в експлуатацію.
На процес організації взаємодії на стику ВАТ «РЖД» і портів впливають такі особливості функціонування:
складність отримання повної, достовірної інформації;
дефіцит часу для прийняття управлінських рішень;
збої, відмови і виходи з ладу технічних засобів;
форс-мажорні обставини.
Враховуючи системний характер проблеми організації взаємодії залізничного і морського транспорту в процесах узгодженого підведення вагонів і суден, а також оптимізації норм вивантаження залізничних вагонів у портах на основі договорів на подачу і вивантаження, очевидно, що її рішення полягає в розробці та реалізації на основі єдиної методології комплексу узгоджених заходів, у тому числі в частині правового поля.
Крім того, необхідний ряд заходів організаційного, фінансово-економічного, методичного, інформаційного та технологічного характеру, що враховують інтереси всіх учасників транспортного процесу. Так, необхідно:
впровадження руху за узгодженими графіками, особливо ...