Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Облік виробничих витрат і калькулювання продукції (робіт, послуг)

Реферат Облік виробничих витрат і калькулювання продукції (робіт, послуг)





зу. Непрямі витрати - це центр витрат (аналізу), або однорідна секція, - це підрозділ підприємства, де витрати згруповані попередньо до їх включення в собівартість відповідних виробів, за умови неможливості їх безпосереднього віднесення на ці вироби.

У більш широкому сенсі центр аналізу можна ототожнити з центром відповідальності. Щоб секції могли бути визнані однорідними, їх діяльність повинна вимірюватися єдиною одиницею роботи, яка, по-перше, характеризує діяльність секції і, отже, змінюється пропорційно затратам відповідного підрозділу, а по-друге, дозволяє розподіляти витрати секції. Однорідні секції поділяються на основні та допоміжні. В основних секціях (центрах) витрати можуть бути прямо включені в собівартість, це постачальницькі, виробничі, збутові підрозділи, відділ реклами та ін. До допоміжних секціям (центрам) відносяться транспортні, енергетичні, ремонтні підрозділи, адміністративні та фінансові служби. Калькулювання за методом центрів аналізу включає чотири основні етапи:

· віднесення прямих витрат на собівартість виробів;

· включення непрямих витрат у собівартість або розподіл їх між центрами;

· списання витрат допоміжних центрів на основні з використанням відповідних баз розподілу;

· визначення непрямих витрат основних підрозділів.

З цією метою в обліку відображають:

· кількість одиниць роботи однорідної секції;

· собівартість одиниці роботи однорідної секції;

· кількість одиниць роботи секції, що відносяться до проданої (виробленої) продукції кожного типу;

· суму непрямих витрат даної секції, включаються до собівартості кінцевої продукції.

Непрямі витрати по секціях розподіляються пропорційно відповідних баз розподілу. Найчастіше в промислових компаніях використовують наступні варіанти розподілу:

· адміністративні витрати - виходячи з коефіцієнтів, за допомогою яких враховується чисельність персоналу в основних і допоміжних виробництвах і підрозділах;

· витрати ремонтного виробництва - залежно від облікового часу, витраченого на виконані роботи з основних секціях;

· витрати відділу постачання - пропорційно питомій вазі спожитих сировини і матеріалів;

· витрати на утримання та експлуатацію обладнання основних виробництв - пропорційно числу машино-годин або часу праці основних робітників;

· витрати відділу збуту - пропорційно обсягу реалізації.

Даний метод калькулювання повної вартості сприяє вирішенню наступних завдань:

· досягненню найбільшої точності калькулювання за допомогою досконаліших способів розподілу непрямих витрат;

· забезпечення контролю за прямими і непрямими витратами;

· використанню великої гами баз розподілу непрямих витрат у залежності від умов діяльності центрів аналізу;

· аналізу результатів діяльності центрів відповідальності та організації на цій основі контролю ефективності управління.

Метод обліку директ-костинг

У бухгалтерському управлінському обліку існує підхід калькулювання собівартості, коли по носіях витрат планується і враховується неповна, обмежена собівартість. Ця собівартість може містити в собі тільки прямі витрати. Вона може калькулюватися на основі тільки виробничих затрат, тобто витрат, безпосередньо пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг), навіть якщо вони непрямі. У кожному випадку повнота включення витрат у собівартість різна. Однак загальним для цього підходу є те, що деякі види витрат, що мають відношення до виробництва і реалізації продукції, що не включаються в калькуляцію, а відшкодовуються загальною сумою з виторгу. У цьому полягає сутність системи обліку неповної собівартості.

Однією з модифікацій даної системи є система директ-костинг raquo ;. Її суть полягає в тому, що собівартість враховується і планується тільки в частині змінних витрат, тобто лише змінні витрати розподіляються по носіях витрат. Частину витрат (постійні витрати) збирають на окремому рахунку, в калькуляцію не включають і періодично списують на фінансові результати, тобто враховують при розрахунку прибутків і збитків за звітний період. За змінними затратами  оцінюються також запаси - залишки готової продукції і незавершене виробництво.

На перших етапах практичного застосування системи директ-костинг в собівартість включалися лише прямі витрати, а всі види непрямих витрат списувалися безпосередньо на фінансові результати. Звідси і назва системи - direct-costing (система обліку прями...


Назад | сторінка 10 з 18 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, робіт і ...
  • Реферат на тему: Методи визначення повних витрат. Прямі і непрямі витрати
  • Реферат на тему: Аудит витрат, що включаються в собівартість продукції
  • Реферат на тему: Організація обліку основних витрат та порядок їх включення до собівартості ...
  • Реферат на тему: Особливості обліку витрат і калькулювання собівартості продукції за системо ...