ас зароджується и утверджується державницький, ПРЕДСТАВНИК которого зосереділіся на вівченні державотворчої ДІЯЛЬНОСТІ гетьмана. І. Каманін високо оцінював его як політика й полководця. О. Єфименко зобразив Богдана Хмельницького Видатний політіком, Який боровся за політічну цілісність та незалежність України. На мнение Д. Яворницького, гетьман Упродовж восьми років змагався за «самостійність своєї Вітчизни», а Переконайся, что ВЛАСНА силами Україні НЕ обстояті незалежності, Пішов на Прийняття протекції московського «православного монарха».
Значний внесок у Вивчення роли Богдана Хмельницького у визвольних змаганнях українців 1648-1657 років Зробив Михайло Грушевський у праці «Історія України-Руси» та нізці статей на Дану тематику. Дослідник подавши різносторонню, проти доволі суперечліву характеристику постаті гетьмана. Михайло Грушевський називаєся его «Людино високих здібностей», «великим політіком», геніальнім «організатором» и «адміністратором», «вправно політіком-дипломатом».
Разом з тім дорікав Богдану Хмельницькому за відсутність Витримка ї наполеглівості, імпульсівність у діях, нездатність до Створення і втілення планів, Які б йшлі далеко вперед, постійне Хітаною между мусульманський та антімусульманською орієнтаціямі, невіру у Власні сили и поиск Закордонні допомоги.
визначальності роль у становленні державницьких напряму в?? сторіографії відігравалі праці В. Липинського, зокрема «Україна НЕ переломі 1657 - 1659 років» (1920) та «Михайло Кричевський» (1912). У Останній з них автор вісвітлів діяльність Богдана Хмельницького. В. Липинський позначають, что Богдан Хмельницький перший и Останній з українських гетьманів, хто зміг про єднаті и спрямуваті Спільні зусилля селян, міщан, козацтва та старшин на визволення України з-під польського ярма. У монографії «Україна напередодні 1657-1659 років» історик показавши гетьмана як свідомого Творця новой держави, «геніального державного мужа Східної Європи», Який спріяв формуваня новой української арістократії, Політичної еліти и национальной свідомості Всього народу.
Вагомий внесок у дослідження державотворчої ДІЯЛЬНОСТІ Богдана Хмельницького, что оцінювалася только позитивно, Зробі праці Д. Дорошенка, М. Кордуби, І. Крип якевича, О. Терлецького, А. Яковліва ї других авторів. В. Петрів, проаналізувавші Стратегічні операции Богдана Хмельницького 1648-1649 років, дійшов висновка про високий рівень его військового мистецтва. Негативний образ гетьмана подавши В. Герасимчук, Який закидавши Йому відсутність государственной Ідеї ї національніх ідеалів, нездатність опіратіся на силу народу, нерішучість у відповідальні моменти, «фатальність» решение 1 654 року. Обвінувачував такоже у демагогії, тіранії, спустошенні Вітчизни, тому что воєнні Дії веліся на власній территории.
Із встановленного більшовіцького режиму в Україні почався процес утвердження в історіографії марксістської школи. У второй половіні Двадцятий років ХХ століття пошірюється концепція російського історика М. Покровського, что розглядала події середини XVIIстоліття як буржуазну Козацьку революцію. Ее Прихильники БУВ М. Яворський. Богдана Хмельницького смороду зображувалі віразніком козацької та некозацької буржуазії, котрой провівши Класова політіку. Негативно оцінювалі особу гетьмана, змальовуючі его типів Українським шляхтичем.
У 1940 году Вийшла друком монографія М. Петровського, на страницах якої стверджував, что Богдан Хмельницький БУВ найвідатнішім діячем України XVIIстоліття, талановитим організатором всенародної БОРОТЬБИ, визначний стратегом и тактиком на полі бою, РОЗУМНА та Обережним, схільнім до авантюр політіком, Гнучкий дипломатом, творцем державно-адміністратівної системи козацької України. На мнение автора, гетьман відзначався запальний норовом, незламною волею, владністю, нещадністю у борьбе с опозицією, скромністю в побуті, однак виявляв деспотизм, Схильність до вживанию алкогольних напоїв.
У польській історіографії Першої половини ХХ століття продовжувалі розвіваті Концепцію «домової Війни»; заперечувалі наявність процесса державотворення, Існування у Богдана Хмельницького програми создания Самостійної соборної української держави; у переважній більшості віпадків подавати негативна оцінка постаті гетьмана та его ДІЯЛЬНОСТІ. На Переконаний Ф. Равіті-Гавронського повсталі козаки и поспільство на чолі з Богданом Хмельницьким НЕ малі політічніх ідеалів и планів, а керували Виключно своими почуття, ненависть до всякої власти та суспільного порядку. Вместе с тім у роботах О. Гурки, Л. Кубані, В. Томкевич, О. Яблоновського ї Деяк других вчених окреслівся відхід від усталеніх стереотипних оцінок сутності БОРОТЬБИ українців, ее мети, негативного образу Богдана Хмельницького.
Вагомий внесок у Вивчення життя й ДІЯЛЬНОСТІ гетьмана Зробі монографія І. Кіп яткова «Бо...