відношенням сумарних поездо-км до сумарних поездо-г на русі:  
  (6.2) [7 ст. +28] br/> 
 Ділянка Г-К 
  Парне напрям 
  км/год 
  Непарне напрям 
  км/год 
  Ділянка А-К 
  Парне напрям 
  км/год 
  Непарне напрям 
  км/год 
  Коефіцієнт швидкості визначають відношенням дільничної швидкості до технічної 
   (6.3) [7 ст. 28] 
  Ділянка Г-К 
  Парне напрям 
В  
 Непарне напрям 
В  
 Ділянка А-К 
  Парне напрям 
В  
 Непарне напрям 
В  
 Потім визначаємо середній час знаходження локомотива на станції обороту tоб виходячи із сумарного часу їх простою STоб на станції Г, що визначається в табл. 15. <В  
 Коефіцієнт потреби вантажних локомотивів на одну пару поїздів може бути визначений за формулою (на ділянці Г-К) 
   (6.4) [7 ст. 28] 
   де - довжина ділянки 
В  
 На ділянці (А-К) 
   (6.5) [7 ст. 29] 
  де - час простою локомотива на станції основного депо 
  - час перебування локомотива на станції зміни 
  локомотивних бригад. 
В  
 Виходячи з розмірів руху на кожній ділянці і отриманого значення 
  визначають потрібну кількість поїзних локомотивів для кожної ділянки: 
  (6.6) [7 ст. 29] 
  і сумарний для полігону експлуатований парк поїзних локомотивів 
  Для ділянки Г-К 
  поїздів 
  Для ділянки А-К 
  поїздів 
  = 6 +16 = 24 поїзди 
  Продуктивність локомотива визначають відношенням виконаних тонно-км брутто до числа локомотивів 
   (6.7) [7 ст. 29] 
   де - сумарний добовий пробіг завантажених вагонів; 
  - вага вагона брутто; 
  - сумарний добовий пробіг порожніх вагонів; 
  - вага тари вагона. 
  = (480 +330) * 121 + (1800 +1420) * 105 + (43 +39) * 60,5 + (43 +39) * 52,5 = 446 586 
				
				
				
				
			  = 180 * 121 +200 * 105 + (43 +39) * 60,5 + (43 +39) * 52,5 = 51446 
  тонно-км брутто/лок 
  Середньодобовий пробіг локомотива визначають відношенням сумарного пробігу всіх локомотивів до експлуатується парку локомотивів: 
   (6.8) [7 ст. 30] 
   де - сумарний добовий пробіг всіх локомотивів, км. 
  км 
  Робота вагонного парку: 
   (6.9) [7 ст. 30] 
   Де - навантаження вагонів на полігоні табл. 5; 
  - прийом завантажених вагонів 
  = 480 +1420 + (1800-480) = 3220 ваг 
  U = 670 + 3220 = 3890 ваг 
  Повний рейс вагону: 
   (6.10) [7 ст. 30] 
   км/ваг 
  Вагонне плече, відповідне середньому пробігу вагона між технічними станціями: 
   (6.11) [7 ст. 30] 
   де - добова кількість транзитних вагонів, що проходять технічні станції А, Г і К. 
  ваг 
  (446586 +51446)/7238 = 69 км 
  Коефіцієнт місцевої роботи, визначається ставленням числа занурених і вивантажених вагонів за добу на полігоні до роботи вагонного парку: 
   (6.12) [7 ст. 31] 
   (670 +410)/3890 = 0,28 
  Час обороту вагону: 
   (6.13) [7 ст. 31] 
   (128/44, 2 + (128/69) * 4,3 + 0,28 * 23)/24 = 0,72 сут. p> Де - середній простій транзитного вагона на технічній станції, год; 
  - середній простій вагона на полігоні під однією вантажною операцією, ч. 
  Виходячи з часу обігу вагона визначаємо: 
  Робочий парк вагонів: 
   np = * U (6.14) [7 ст. 31] 
   np = 0,72 * 3890 = 2801 вагонів. p> Середньодобовий пробіг вагонів 
   Sв = l/(6.15) [7 ст. 31] 
   Sв = 128/0, 72 = 177,77 км/добу. p> Добові тоно-кілометри нето 
   SPl = * Pст (6.16) [7 ст. 32] 
   де Pст - статичне навантаження (Різниця між вагою вагона 
  брутто і вагою тари), т. Pст = 40 
  SPl = 446586 * (62-22) = 17863440 тоно-кілометри/сут 
  Продуктивність вагона обчислюють у тоно-кілометрах нетто, припадають на один вагон робочого парку: 
   wв = SPl/nр (6.17) [7 ст. 32] 
   wв = 17863440/2801 = 6378 тоно-км/ваг 
     Висновок  
   У даному курсовому проекті були розглянуті питання організація експлуатаційної роботи на залізничних ділянках. 
  Як видно з наведених розрахунків, дорога справляється з пасажиро і вантажопотоком на даних ділянках. Але, враховуючи щомісячне зростання цих показників необхідно проводити модернізацію. Перше на що хотілося б звернути увагу - це довжина приймально шляхів. На даний час цей показник дозволяє обробляти поїзда з кількістю вагонів на 20% нижче норми. Відповідно необхідно на 20 % Більше локомотивів і поїздів. Найбільш критичними в цьому відношенні є технічні станції К і А, що вимагають обробки порівняно великого обсягу транзитних поїздів. 
  У сучасних умовах з'явилося маса можливостей з довгострокового планування перевезень. Не останню роль тут відіграють засоби обчислювальної ...