лієнту заборона на відвідування (або повне, або часткове). І всі користуються цим настільки, наскільки вважають за потрібне. Але чи завжди виправдано таке зброю? Як правило, немає. Єдино правильним рішенням було б давати чорну карту патологічному гравцю. Розглянемо поподробнее інші варіанти:
Шулерство. Кримінально каране діяння - відбувшись чорною картою і не заявивши в компетентні органи, казино стає посібником злочину.
Антисоціальні дії. Адміністративний кодекс, так само як і кримінальний, ще ніхто не відміняв. Чорна карта віддалить такої людини від казино, але з напоумить його.
Занадто великі виграші. Нерідко казино завищують свої можливості, роблячи великі максимуми столів і, як наслідок, ризикують розоренням. Боротися треба не з гравцем, якого влаштовують великі ставки, а зі своїм завищеними почуттям міри.
Занадто часті виграші. Якщо гравець на великому проміжку часу виграє, а служба безпеки мовчить - це означає, що, або йому везе, а, отже, він бажаний, та ще й щасливий клієнт, або правила гри на його боці. В останньому випадку претензії треба пред'являти до розробникам правил, а не до гравців, професіоналізм яких зростає набагато швидше, ніж у деяких менеджерів.
Всі розглянуті вище анахронізми притаманні більшості гральних будинків нашої країни. Від розуміння і неприпустимість їх залежатиме майбутнє, як конкретного казино, так і майбутнє всього грального бізнесу в цілому.
І в самому кінці цієї роботи я хочу все-таки помітити, що гра - це насамперед засіб комунікації, яке виконує найважливішу функцію - встановлення і підтримування взаємини між людьми в змагальній формі. Вже виходячи з цього, можна абсолютизувати нематеріальний, непрагматичний характер ігор. Взаємини гравців можуть будуватися по-різному. Гра адже має не тільки переможця, а й програв. Тому це не просто проведення часу. Гра - не завжди веселощі. Як зазначає Е. Берн, війна, яка ведеться за правилами і їх порушує, є сама зловісна форма соціальної гри людей. Крім того, в психологічному плані, гра - це ще й вихід внутрішніх потягу людини.
Е. Б. Тейлор писав, що в історико-культурному плані гра виконує функцію закріплення у свідомості людини і суспільства того, що колись було пережито і ще буде пізніше реалізовуватися. p> Азартні ігри - різновид людських ігор, в яких закладено великий елемент випадковості. У цьому сенсі вони більшою мірою імітують реальне життя. Дійсно, правила азартних ігор побудовані на приматі випадку, наприклад, випадання певної комбінації карт, кісток або жереба. Якщо відкинути варіанти, коли за таким випаданням слід матеріальний виграш, то саме випадання варіантів перемоги або поразки розглядається нами як везіння, тобто щось випадкове. Але колись, у давнину, в основі цього лежало зовсім інше розуміння випадку. Жереб міг стати основою прийняття серйозних рішень і його випадання тому чи іншому людині було жорстким велінням надходити так, а не інакше. У знятому вигляді це зберігається у різних іграх, коли, перш ніж кинути жереб чи кісточки, людина здійснює, нехай і в жартівливій формі, ворожбу, наприклад, відвертається або дме на предмет його маніпуляції. Таким чином, ми ще раз робимо висновок, що, будь-який прояв людського життя може бути проинтерпретирована як гра, тобто доцільна діяльність по заданих правилам, що має на меті одержання задоволення в широкому сенсі цього слова. У грі ми імітуємо життя, спрощуємо реальну ситуацію і звільняємо її від оберемка випадковостей. br/>
Список літератури:
1) Забаева М.Н. Економіка готельного господарства. Н.-Новгород: видавництво В«ШтрихВ», 2001;
2) Арбузова Н.Ю. Організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах. Н.-Новгород: видавництво В«ШтрихВ», 2001;
3) Чуднівський А.Д. Готельний та туристичний бізнес. М.: видавництво В«ЕКМОСВ», 1999;
4) Уокер Дж.Р. Введення в гостинність. М.: ЮНИТИ, 1999;
5) Ляпіна І.Ю. Організація і технологія готельного обслуговування. М.: В«ПрофОбрІздатВ», 2001;
6) Лін Ван дер Ваіна. Готельний бізнес. Навчальний посібник. Ростов-на-Дону, 2001;
7) Бондаренко Г.А. Готельне та ресторанне господарство. Навчально-практичний посібник. 2-е вид. Мн.: БГЕУ, 2001;
8) Зубков А.А., Чібісов С.І. Довідник працівника готельного господарства. М.: Вища школа, 1988;
9) Биржаков М.Б. Введення в туризм/Акад. туризму, Балт. міжнар. ін - т туризму та ін - М.: Герда, СПб.: Нев.фонд, 2000;
10) Бургонова Г.Н., Каморджанова Н.А. Готельний і туристський бізнес: Особливості бухгалтерськог. обліку та оподаткування: Учеб. посібник для екон. спеціальностей вузів. - М.: Фінанси і статистика, 2000. br/>В