вуглецю.
З таблиці. 1.2 можна зробити наступні висновки:
1 При низькій температурі (291 В° К) вуглеводні різних класів, але з однаковим числом вуглецевих атомів у молекулі, по зменшенню їх стабільності розташовуються в ряд (ряд термічної стійкості)
. br/>
Таблиця 1.2 - Значення О”G В° про , кДж/моль вуглецю
Вуглеводень
Формула
Температура, В° К
291
100
1200
Гексан Циклогексан гекса-1 Бензол
З 6 Н 14
З 6 Н 12
З 6 Н 12
З 6 Н 6
-0,29 31,1 17,6 129,9
317,9 221,2
554,9 300,5
Метан Етан Пропан Бутан
СН 4
З 2 Н 6
З 3 Н 1
З 4 Н 10
-50,1
-32,9
-23,5
-17,1
-2,3 66,6 127,4 115,0
41,0 151,6 255,4 355,1
2 Термодинамічна стійкість вуглеводнів всіх класів знижується із зростанням температури, але в різній мірі, тому при високій температурі (температурі крекінгу) становище вуглеводнів в ряду термічної стійкості змінюється (рис. 1.5):
. br/>
3 Термічна стійкість вуглеводнів одного класу падає з збільшенням їх молекулярної маси (числа атомів вуглецю) (рис. 1.6).
Таким чином, при температурі крекінгу в першу чергу деструкції піддаються алкани і нафтени переважно з високою молекулярною масою, а найбільш стійкими є ароматичні вуглеводні і алкени. У результаті в продуктах крекінгу накопичуються ароматичні вуглеводні і нижчі алкени, які потім вступають у вторинні реакції полімеризації.
Реакції перетворення вуглеводнів нафтової сировини при крекінгу можуть бути зведені до наступних типів.
В
Рис. 1.6 - Залежність О”
G про алканів від числа вуглецевих атомів у молекулі n c В В В В В Рис. 1.5 - Залежність О”G про
вуглеводнів різних
класів від температури
1 Термічна деструкція алканів за схемою
В
C q H 2 q +2 + C x H < sub> 2