Сћнени и да т.п., жарганізмаСћ типу хіла, клювання, Філон, здаць вихваляючись и інш., безпадстаСћна Сћжитих запазичаних слоСћ и варваризмаСћ типу про-Кей, стрит, хаСћбек, чао и інш., канцеляризмаСћ типу як абстаіць праворуч, скласці мераприемства и інш., русізмаСћ типу вучицель, сраженне и інш., наватвораСћ и аказіяналізмаСћ типу ажигуліСћся 'купіСћ аСћтамабіль Жигулі' аступеніСћся 'стаСћ кандидатам навука' и інш., шматкампанентних скараченняСћ и абревіятур типу Белмаслатлушчснабзбыткантора и інш. p> Багацце маСћлення лучицца перадусім з разнастайнасцю Сћжитих моСћних сродкаСћ І з як можна Радзіх паСћтареннем адних и тих жа слоСћ и виразаСћ, асабліва паСћтораСћ немативаваних, бо абмежавания моСћния сродкі, іх паСћторнае викаристанне сведчаць пра беднасць НЕ толькі маСћленчих патенций аСћтара, альо и пра невялікі запас думак, пра слабия інтелектуальния здольнасці прамоСћци. Виказванне ж адной и тієї жа ду мкі рознимі и шматстайнимі моСћнимі сродкамі, як правіла, з'яСћляецца винікам яе многааспектнай и глибокай асенсаванасці, Дістатися засвоенасці, служиць надзейнай падставай для таго, каб витлумачиць яе ясна, зразумела, данесці па-рознаму Сћ залежнасці ад складу адрасатаСћ, аудиториі.
Беларуская мова надзвичай багата сінонімамі, якія разнастайна характаризуюць Найбільший істотния для нашага жицця з'яву, реаліі и паняццш аб іх. Так, для паняцця, звязанага з гавареннем, видзяляецца 73 різни сіноніми (параСћн.: казаць, размаСћляць, гутариць, гаманіць, мармитиць, балбатаць, балабоніць, субяседнічаць, чаСћпці, вярзці и Г.Д.), з паняццем 'добра' - 70 різни слоСћ (ПараСћн.: неблагі, станоСћчи, дасканали, варти, видатни, бездакорни, пристойни, ладні, дихтоСћни, Файни, адменни и інш.), з паняццем 'многа' - 66 різни сінонімаСћ (параСћн.: шмат, безліч, цьма, навалившись, няма, па горла, хоць адбаСћляй и інш.), о з паняццем 'Хутка' - 126 різни слоСћ (гл.: Клишко 1993). p> У трохтомним руська-беларускім слоСћніку для характаристикі, тлумачення, перакладу 110000 зиходних рускіх лексем викаристана вище названих 300000 різни білоруських слоСћ (Російсько-білоруський словник 1993, т.1, 6), што сведчиць пра надзвичай вялікі лексічни запас білоруський мови, асабліва калі Сћлічиць, што Сћ Згадаю слоСћнік НЕ Сћключани мільени специяльних слоСћ (многія диялектизми, тапоніми, уласния імени, терміни и інш.)
Зразумела, гета НЕ значиць, што, наприклад, кіраСћнік здольни викаристаць усьо багацце мови, бо Надав у самих признаних майстроСћ слова, пісьменнікаСћ, паетаСћ, па дадзених специяльних лінгвістичних даследаванняСћ, адзначаецца приблізна каля 10 - 15% агульнаСћживальнай лексікі адпаведний мови (наприклад, у творчасці вядомага рускаго Паета С.Ясеніна налічваецца 18900 різни слоСћ, у моСћнай скарбонци білоруського Паета и пісьменніка Я.. Коласа - каля 37000 різни слоСћ). Аднако у сваім маСћленні треба імкнуцца, каб наяСћни Сћ адукаванага носьбіта мови слоСћнікави склад (каля 10 - 15 тисяч різни лексем) ...
