В«Один без одного в мире недостатній. Так. духовне панування Христа не моє дива благочестивих Тільки через духовне панування В». Аджея там, де урядує Тільки Одне духовне панування, В«там послаблюються обмеження й з'являється можлівість для Шахрайство В». Лютер вважать, что правильний порядок взаємін духовного и світського тіпів панування, а такоже сам способ панування Бога в багатьох аспектах перебувають под ЗАГРОЗА та даже зазнають перекручений. Безкомпромісно и прістрасно осуджував ВІН перекручений Євангелії, Яку вбачалася Йому у середньовічній Системі змішування світської та духовної власти.
В«Папа и єпископи мают буті єпіскопамі и проповідуваті Слово Боже. Смороду облішілі це, стали світськімі правителями и спрямовувати за законами, Які стосують позбав тіла ї благ В». Світське ж панство НЕ Тільки В«прігнічує ї обдіраєВ», здірнічає на своих землях, альо такоже хоче В«правити душами у духовний способВ». Колі сзітське панство правити отак духовним чином, а Духовні Князі - світськім, тс переймаються смороду Виключно впорався Сатани. Здійснення богопротивного поєднання церковної та ДЕРЖАВНОЇ власти Лютер вбачалася вже в каїнськш, в якій зліплено до купи всю духовну и тілесну владу для создания В«церкви дияволаВ» и БЕЗМЕЖНИЙ панування ненавісті до Бога.
Таку ж Небезпека вбачалася Лютер у намаганні В«мрійніківВ» и селян принести в царство світу духовний порядок свободи и рівності Божого царства за помощью земних мечів, вместо того щоб використовуват безвладне слово, як це робів Христос. В«Диявол закликавши анабаптістів ... та Папу, щоб смороду нападали з мечем, что Христос Повністю Заборона своим апостолам и наступником В». В«МрійникиВ», анабаптисти та повсталі селяни загрожують Обом типам панування, оскількі тієї, хто В«ці два царства хоче змішаті, як це роблять Наші червоні лжепровідці, тієї пересаджує гнів у царство Бога, а милосердя - у Світське царство, тієї даже пересаджує диявола на небеса, а Бога поміщає в пекло В». Світом НЕ можна управляти за Євангелією, оскількі так довго вірою проживаючи НЕ КОЖЕН. УСІ СПРОБА Встановити царство Христа у цьом мире закінчуються натомість богопротивним духовним законодавством або зловжіванням В«Християнська свободоюВ».
цею гострий, прістрасній и даже безмірній Виступ проти захисту В«мерзотного змішування тіпів панування В»свідчіть, что вчення Лютера про тіпі панування унікає усіх значеннях функціонального ї інстітуціонального аспектів І що воно натомість Занурення в есхатологічну драму Боротьби обох царств. ЦІМ самим у Лютера пояснюються варті уваги дінамізація та персоналізація зрозуміти. Смороду є конкретними способами Здійснення справи Бога в мире.
Лютер НЕ розвінув систематичного викладу стосунків между обома типами панування. ВАЖЛИВО межа для нього пролягає НЕ между обома пануваннямі, а между Ця протілежність пронізує ВСІ порядки цього світу. Отже, позбав вірний может осягнути до кінця Значення панувань, розрізняті їх и відповідно з ЦІМ зорієнтов...