ності об'єднаємо в одну допоміжну букву, якої приписується сумарна ймовірність. Ймовірно, не враховуються в об'єднанні, і сумарну ймовірність знову розташуємо в порядку убування. Отриманий ряд ймовірностей записуємо в таблицю і дві останні знову об'єднуємо. Процес будемо повторювати до останньої допоміжної літери, з імовірністю рівною одиниці. Процес закодування представлений в таблиці 12. br/>
Таблиця 12
a 1 0,380,380,380,380,38 0,62 1 a 4 0,210,210,210,21 0,29 0,38 a 2 0,120,120,120,12 0,21 b> a 10 0,10,10,1 0,119 0,12 a < span align = "justify"> 3 0,0710,0710,071 0,1 a 8 0,030,03 0,06 0,071 a 9 0,0211 0,029 0,03 a 12 0,0199 0,02110,029 a < span align = "justify"> 11 0,019 0,0199 a 5 0,0130,019 a 7 0,012 a 6 0,004 Потім будується кодове дерево, в процесі якого здійснюється кодування: верхня точка дерева дорівнює одиниці; з неї направляється три гілки, причому гілки з більшою ймовірністю приписується значенняВ« 2 В», наступною гілки -В« 1 В», а гілки з меншою ймовірністю -В« 0 В». Таке послідовне розгалуження продовжується до тих пір, поки не домагаються ймовірності кожної літери. Кодове дерево представлено на малюнку 3.2.
В
Малюнок 3.2
Потім рухаючись по кодовому дереву зверху вниз, записуємо для кожної букви відповідну їй кодову комбінацію. Результат представлений в таблиці 13. br/>
Таблиця 13
a 1 1a 2