отодавців. Принципи мінімального рівня оплати праці, індексації заробітної плати у зв'язку з інфляцією, обмеження на звільнення працівників, виплати вихідної допомоги, створення нових робочих місць є невід'ємними атрибутами законодавства переважної частини індустріально розвинених країн. Незважаючи на те, що подібного роду законодавчих актів піддаються різкій критиці з боку адептів В«вільногоВ» ринку і нарікань з боку роботодавців, вони стають нормою соціально-економічного буття людей праці і передумовою гідного людського існування. p align="justify"> Держава має справу як з безробіттям, так і зі створенням нових робочих місць та проведенням заходів щодо стимулювання ділової активності.
Створюючи біржі праці, держава прагне до поліпшення загальної та структурної слабансірованності попиту і пропозиції на ринку праці шляхом забезпечення необхідною інформацією як людей, що шукають роботу, так і роботодавців. Найкращих результатів у боротьбі з безробіттям досягають там, де основні фінансові ресурси використовуються в активних, а не в пасивних формах, тобто коли основні зусилля спрямовані на роботу з незадіяними трудовими ресурсами, а не на виплату допомоги з безробіття. Подібний підхід дозволяє, з одного боку, стримати утриманські настрої у частини безробітних, з іншого - швидше ввести трудові ресурси в господарський оборот. p align="justify"> Що стосується зайнятості, то держава, проводячи ті чи інші заходи, сприяє підвищенню професійної та просторової мобільності трудових ресурсів. Професійна мобільність залежить, по-перше, від законодавчо встановленого рівня обов'язкової загальної освіти (чим вище рівень, тим вище мобільність), по-друге, від контрактних форм підтримки, супроводжуваних кредитуванням молоді для отримання освіти, професійної підготовки та наданням робочих місць з метою погашення грошового кредиту, по-третє, від розвитку мережі системи підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки кадрів. Просторова мобільність зумовлюється створенням сприятливих умов для життєдіяльності, наданням пільг, тих чи інших преференцій, а також утворенням регіональних центрів з адаптації місцевого населення до нових видів діяльності та технологіям. p align="justify"> Об'єктивна необхідність постійної готовності до мобільності трудових ресурсів диктується науково-технічним прогресом, результатом якого є відмирання одних галузей і поява нових, припинення значною господарської діяльності в окремих регіонах і виникнення її в ряді інших. Наочним прикладом може служити що почалася індустріалізація сфери торгівлі і послуг у промислово розвинених країнах, яка викликає великомасштабне витіснення працівників виданої сфери і несе з собою нові проблеми для суспільства і держави. p align="justify"> Комп'ютеризація трудової діяльності людини вводить якісно новий зміст у поняття В«місце роботиВ» і В«час зайнятостіВ». С.одной боку, вона усуває необхідність в колосальних витратах на основний (пасивний) капітал, з...