емеслі (ст. 226 КПК).
Порядку призначення і виробництва експертизи складається з ряду дій. Про призначення експертизи слідчий виносить постанову. У ньому зазначаються підстави призначення експертизи, прізвище експерта або найменування установи, де вона повинна проводитися, питання, поставлені перед експертом, а також матеріали, надані в розпорядження експерта (ст. 227 КПК). З постановою про призначення експертизи слідчий знайомить обвинуваченого, підозрюваного, а також свідка і потерпілого, що піддаються експертизі, про що складається протокол. Дана постанова не оголошується особам, якщо їх психічний стан робить це неможливим, наприклад, при призначенні судово-психіатричної експертизи. p align="justify"> При проведенні експертизи в експертній установі слідчий направляє йому постанову і необхідні матеріали. Отримавши їх, керівник експертної установи доручає проведення експертизи одному або кільком експертам і роз'яснює їм права і обов'язки, попереджає їх про кримінальну відповідальність, про що бере у них підписку. p align="justify"> Якщо експертиза проводиться поза експертною установою, слідчий до винесення постанови про призначення експертизи повинен упевнитися в особистості передбачуваного експерта, його компетентності, з'ясувати його стосунки з учасниками процесу і перевірити, чи немає підстав для його відводу. Потім слідчий виносить постанову і вручає її експерту, роз'яснює йому права і обов'язки і попереджає про кримінальну відповідальність, про що робить відмітку в постанові про призначення експертизи, яка засвідчується підписом експерта. Заяви або клопотання, зроблені експертом у зв'язку з постановою про призначення експертизи, повинні бути відображені в протоколі. p align="justify"> Для здійснення дослідження експерт може бути ознайомлений з матеріалами справи, але лише в тому обсязі, в якому це необхідно для дачі обгрунтованого висновку. Слідчий має право особисто бути присутнім при проведенні експертизи. Після виробництва всіх необхідних досліджень експерт (експерти) складає висновок. Якщо експертом будуть встановлені обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право вказати на них у своєму висновку. Висновок дається в письмовому вигляді та підписується експертом (експертами). p align="justify"> У разі потреби слідчий має право допитати експерта для роз'яснення даного ним висновку. Експерт має право викласти свої відповіді власноруч. Допит експерта до подання ним висновку не допускається. p align="justify"> Висновок експерта або його повідомлення про неможливість дачі висновку, а також протокол допиту експерта до закінчення попереднього слідства пред'являються підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, а також свідку, підданим експертизі. Всі вони мають право давати свої пояснення і заявляти клопотання з приводів експертизи. У разі задоволення або відхилення такого клопотання слідчий виносить відповідну постанову, яка під розписку оголошується особі, котрий заявив клопотання. Про ознайомлення з висновком експерта і протоколом його допиту складається протокол, в якому відображаються зроблені заяву і клопотання. p align="justify"> У статті 235 КПК встановлено правила виробництва судово-медичної і судово-психіатричної експертизи у тих випадках, коли підозрюваний чи обвинувачений повинен бути поміщений для стаціонарного спостереження у відповідне державне медичне установа. Напрям в державне медичне установа для проведення судово-медичної експертизи потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, які не містяться під вартою, проводиться з санкції прокурора. Для проведення судово-психіатричної експертизи потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, свідок поміщаються в державне медустанову з санкції прокурора. p align="justify"> Особливу увагу слід звернути на те, що при приміщенні підозрюваного в медустанову для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи термін, протягом якого йому має бути пред'явлено звинувачення, переривається до отримання висновку комісії лікарів-психіатрів про психічний стан підозрюваного.
У ряді випадків для виробництва експертизи необхідно отримати і представити експерту зразки для порівняльного дослідження (ст. 234 КПК). Процесуальним підставою для отримання зразків для порівняльного дослідження є відповідна постанова слідчого. Слідчий має право отримати зразки почерку і інші зразки (слідів пальців рук, взуття, крові, слини, зліпків зубів і т.д.). Ці зразки можуть бути отримані у підозрюваного або обвинуваченого. Такі ж зразки слідчий вправі отримати у свідка чи потерпілого, але тільки з їхньої згоди та у випадках, коли виникла необхідність перевірити, чи не залишені ними сліди на місці події або на речових доказах. У необхідних випадках для вилучення зразків може бути запрошений фахівець. При отриманні зразків не повинні застосовуватися методи, небезпечні для життя і здоров'я людини або принижують його ...