розвинених європейських країнах спочатку склалася ліберальна ринкова економіка, а потім у неї убудовувалися елементи державного регулювання та соціальної справедливості, то постсоціалістичні країни здійснюють перехід від тоталітаризму до ринкової економіки. Очевидно, що їх центральним завданням стало формування вільного ринку, зовсім відсутні раніше, при максимально можливому збереженні наявних соціальних завоювань. Дуже скоро, проте, виявилася неможливість збереження колишніх соціальних гарантій та механізмів їх забезпечення не тільки через обмеженість бюджетних коштів, але і внаслідок утвердження в суспільстві абсолютно іншої логіки економічної та соціальної мотивації, властивої вільного ринку. У нових умовах соціальна сфера є логічним продовженням ринкової економіки, а не впровадженої державою всеохоплюючої системи, не пов'язаної безпосередньо зі сферами виробництва і обігу. p align="justify"> Приблизно те ж саме можна сказати і про державне регулювання. Тотальне одержавлення не тільки економіки, а й усіх інших сфер життя суспільства швидко змінилося свободою ринку і роздержавленням власності, що передбачало формування інших механізмів впливу держави на хід економічного розвитку. Дотримати оптимальний баланс між ринковими і централізованими механізмами не вдалося практично не однієї з постсоціалістичних країн. Усюди створився перекіс у бік спонтанності і первісного хаосу на шкоду дієвому державному втручанню, характерному для передових капіталістичних країн. p align="justify"> Ситуація змінилася після десяти-п'ятнадцяти років перетворень, коли стало очевидно, що накопичені проблеми в економіці і соціальній сфері не можуть бути вирішені без посилення державного регулювання, здійснюваного, правда, вже на зовсім інший, ринковій основі . Першими це відчули країни - кандидати на вступ до Європейського союзу, які змушені, були вольовим способом і під найсильнішим зовнішнім натиском внести кардинальні зміни в своє внутрішнє законодавство і практику господарювання, пристосувавши їх до загальним для ЄС вимогам. Тим самим вони були змушені навіть ціною відмови від деяких національних пріоритетів та інтересів повертатися до оптимальної в розумінні Євросоюзу точці поєднання ринкових і соціальних почав, обмежуючи або розширюючи їх у кожному конкретному випадку або в тій чи іншій сфері. Про назрілу необхідність і неминучою соціалізації економіки свідчить і періодичний прихід до влади в багатьох постсоціалістичних країнах лівих партій соціал-демократичної орієнтації з їх програмами поліпшення життя народу та впорядкування державного управління не шляхом повернення до колишнього строю, а за допомогою використання можливостей, що відкриваються в самій ринковій економіці . p align="justify"> Інші постсоціалістичні країни, включаючи Росію, самостійно намацують потрібний баланс між вільним ринком і державним регулюванням, виходячи зі своїх внутрішніх потреб, хоча й вони повинні враховувати в цьому питанні міжнародну практику.
Схожі реферати:
Реферат на тему: Основні концепції стратегічного розвитку ринкової економіки Російської Феде ...Реферат на тему: Державне регулювання зайнятості в умовах ринкової економікиРеферат на тему: Проблеми розвитку ринкової економіки соціальної спрямованостіРеферат на тему: Проблеми розподілу доходів і соціальної захищеності в умовах ринкової еконо ...Реферат на тему: Сутність, функції, особливості формування і регулювання ринку праці в умова ...