нах полігамну) велику родину, яка об'єднувала родичів по прямій і бічній лінії. При цьому чоловік придбав повну владу над жінкою, і спорідненість вже вважалося по батьківській лінії. У даних відносинах не могло бути й мови про справжню гармонії, так як вони перетворилися на якусь рівновагу грубості, зокрема, зневаги з боку чоловіка і терпимості з боку дружини. Таким чином, інтимні стосунки між подружжям мали свою форму дискримінації жінки, тобто почуття дружини не бралися до уваги, вона була лише засобом задоволення статевої потреби чоловіка. В цей період часу сором'язливість і статева стриманість поряд з покірністю чоловікові стали провідними функціями жіночого морального виховання (Домострой, ХVI ст.).
Вперше в історії рівність чоловіків і жінок перед законом проголосила Французька революція (1793), а саме в шлюб стали вступати за взаємною згодою, сім'я створювалася на основі любові, дозволялися розлучення, дітей розмежовували на законних і незаконних, в той же час змінювалися погляди на інтимні стосунки чоловіків і жінок. p align="justify"> У XVIII столітті утворилася мала індивідуальна сім'я, що складалася з 2-х - 3-х поколінь прямих родичів. А на початку ХХ століття утвердилася нова форма - нуклеарна сім'я, в яку входили подружжя та їх діти (В. Дружинін [13]). У ній розрізняють три типи владних структур: патріархальна сім'я (влада належить чоловікові), матриархальная (влада належить дружині) і егалітарна (рівноправність). p align="justify"> В даний час аналіз еволюційних процесів, що відбуваються в сучасній сім'ї, дозволяє визначити магістральний напрям розвитку подружніх взаємин, а саме від знеособлено-рольової взаємодії з жорстким нормативним закріпленням внутрішньосімейних обов'язків через кризу патріархальної моногамії до лібералізації внутрішньосімейних відносин, а також зростанню ролі гуманістичних цінностей і зародженню духовно-особистісного взаємодії. p align="justify"> Виходячи з досліджень Ю. Алешиной, Е. Ейдеміллер, В. Юстицкис [55] та інших вчених життєдіяльність сім'ї можна умовно розділити на п'ять стадій: 1) сім'я до народження дитини, 2) з дітьми - дошкільниками , 3) з дітьми шкільного віку; 4) з дорослими дітьми; 5) після відходу дітей. На кожній з представлених стадій формуються свої специфічні відносини, уклад і спосіб життя. p align="justify"> Узагальнюючи роботи І. Гребеннікова, С. Шумана, М. Еріксона, Дж. Хейлі [23; 34] та інших авторів, можна припустити, що відносини подружжя обумовлюються найважливішими функціями, що сприяють розвитку специфічних сфер життєдіяльності сім'ї . Розглянемо лише деякі з них, так як саме вони більш за все визначають буття й існування в сім'ї закону кругової причинності подружніх взаємин. Отже, етично-емоційна сфера формується на сформованій системі цінностей і забезпечує емоційну стабільність подружніх взаємин, а також духовний розвиток подружжя (Н. Самоукіна, В. Сисенко, Н. Обозов [32; 42] ...