Євсевій (в миру Євфімій Юрченко), 42 роки, чернець Християн (в миру Мирон Сидоренко), 49 років, та ієродіякон Модест (в миру Матвій Дудка), 44 роки.
Тіла небіжчіків вже Наступний ранку були підібрані військамі Добровольчої АРМІЇ (Які вслід за червоноармійцямі вновь вступили до Лубен) i прівезені до капліці при Лубенській земській лікарні. Згідно їх вінесли в сад - для фотографування. Щоб задокументуваті звірство безбожно представніків Нової, Радянської, влади, професійний фотограф О. А. Колодний Зробив три знімкі убієнних (див. додаток 2). Потім страждальців поховали на территории Благовіщенського скиту Мгарського монастиря.
За гарячих слідах Було розпочато Розслідування цього Кривава звірства більшовіків. Ним зайнять ПРЕДСТАВНИК місцевої судової влади. Дізнання про розстріл монахів Мгарського монастиря провів наглядач ДЕРЖАВНОЇ варти по Лубенській волості всилу Микитович Пономаренко, допітавші тихий, хто остался живий, а самє монахів Іларіона, Ісаакія, Модеста и Ніфонта, про что 30 вересня доповів судновому слідчому з особливо ВАЖЛИВО справ Лубенського окружного суду. Слідчі прагнулі самперед з ясувати, хто конкретно БУВ винен у розстрілі, прот Достеменно віявіті їх юристам все ж не удалось, оскількі ВСІ свідки стверджувалі, что ОСОБИСТОСТІ, Які проводили розстріл НЕ були Знайомі Нікому. Однак, ієромонах Ісаакій стверджував, что ВІН впізнав проживаючий Певний годину в Монастирі біженця Григория Чека, Який до того служив сільським писарем у с. Мгар Лубенської волості, а Згідно працював учителем в одній Із шкіл Хорольського повіту, и комуністку Ксенію Костянтінівну, жителька Лубен, колишн начальницю МІСЬКОЇ Жіночої Комуністічної школи. За свідченням ченця, смороду вороже ставимо до братії и Неодноразово погрожувалі, что останніх слід перестріляті.
вересня 1919 року суднового слідчім Лубенського окружного суду Було проведено Огляд теплої церкви Мгарського монастиря, з метою Виявлення Пошкодження, нанесені більшовікамі, на Основі Якого Було склади протокол (див. додаток 1).
Цього ж дня слідчім з особливо ВАЖЛИВО справ Було складі на Основі обслідувань Лубенського повітового лікаря Георгія Івановича Омельченко Було складів «Протокол судово-медичного огляду» всех уціліліх во время розстрілу. Ієромонаху Іларіону Було нанесено вогнепальна рану «в область правої половини грудей, причому куля від вхідного отвору в другому міжреберному проміжку спереду пройшла через праву легеню до вихідного отвору поблизу нижнього кута правої лопатки. Рана ця, як проникаюча в грудну порожнину, повинна бути віднесена до розряду тяжких ран ». Ієродіякону Модесту куля влучіла в особі, роздробі носову перегородку. Крім цього були оглянуті и Інші постраждалі.
Для Подальшого Розслідування Лубенський окружний суд звернув до єпіскопа Полтавського Олексія з Проханов віріті тіла 17-ти розстріляніх монахів для проведення над ними судово-медичного розтіну, однак архієрей відкінув Цю пропозіцію, що не бажаючих трівожіті останки святих мученіків.
священномученик Василій (Зеленцов)
кампанія з вилучення церковних цінностей
Альо гоніння Радянської влади малі НЕ Тільки фізичний характер. Несвіцькій О. О. у своїй праці «Полтава у Дні революції та в Период смуті» зауважує: «За декретом з 1 березня знищувалося викладання Закону Божого <...> Змі...