я й утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів.
Візантійські церковні канони поступово пристосовувалися до особливостей давньоруського етносу. Разом з тим слід зазначити, що у боротьбі з « язичництвом » християни знищили безцінні пам'ятки мистецтва стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев'яної скульптури, забороняли старовинні танці тощо.
Разом з тим християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. З його введенням літературною мовою на Русі стала, церковно слов'янську мову, створена приблизно за сто років до прийняття християнства болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. З нею поширювалася освіта також на Балканах і в Моравії.
. Виникнення слов'янської пісемності, бібліотеки и школи Київської Русі
Проблеми походження східнослов'янських народів взагалі і української зокрема, формування східнослов'янських територіальних діалектів і національних мов і інші проблеми східнослов'янського етногенезу мають чимало складних, неясних аспектів, з'ясування яких потребували спільних зусиль науковців з України та україністів з діаспори.
Джерела культурно-історичних відомостей
Більшість зразків письмовій літератури мали релігійний характер. Видатними серед них є «Патерик», лист київського митрополита Іларіона. У своєму знаменитому « Слові про закон і благодать », Іларіон майстерно протиставляє християнство язичництва і описує хрещення Русі.
Якщо в релігійних творах грецькі впливи цілком домінували, то в літописах вони були менш помітними. Ранні київські літописи, створені переважно монахами і пройняті християнським світовідчуттям, характеризувалися реалізмом і багатством подробиць. У них відтворювалися й головні проблеми доби - такі як князівські чвари, боротьба з кочівниками, - і подробиці окремих подій. Найважливішим із них є «Повість минулих літ». Його пов'язують з іменами монахів Нестора і Сильвестра, які складали літопис в 1113-1116 рр.
школи
Разом з християнством на Україну прийшла освіту і школа. Перші християнські князі звертали велику увагу на те, щоб громадянству дали початку грамотності і науки. Перші школи містилися при кафедральних церквах у великих містах, тут було більше освіченого духовенства, ставало по вчителів. Були також школи при монастирях, а з часом і по селах почали вчити молодь.
Вчителями були священики і дяки. У школі вчили читати і писати. За підручники служили богослужбові книги, частіше псалтир.
Вища освіта добували тільки талановиті одиниці, що хотіли дійти до вищих церковних посад, або визначатися як проповідники та письменники. Основою вищої науки була грецька мова.
Хто познайомився з грецькою мовою, то міг навчитися візантійської риторики і знання стилю.
З інших чужих мов знали у нас мова латинська і німецька, особливо в західноукраїнських землях. Деякі видатні люди славилися тим, що знали багато чужих мов.
Кирило і Мефодій - брати, слов'янські просвітителі, створили слов'янську абетку, проповідники християнства. Кирило (827-869) і Мефодій (815-885) в 863 були запрошені з Візанті...
