ного стимулювання праці. Більша частина прибутку після сплати податків направляється до фонду споживання. Такий стан ненормально. Очевидно, у міру розвитку ринкових відносин підприємства почнуть приділяти належну увагу розвитку виробництва на перспективу і будуть направляти необхідні кошти на нову техніку, оновлення виробництва, на освоєння та випуск нової продукції.
Крім того, необхідно створити організаційні передумови, економічні та соціальні мотивації для творчої праці вчених, конструкторів, інженерів, робітників. Корінні перетворення в техніці і технології, мобілізація всіх, не тільки технічних, але й організаційних, економічних і соціальних факторів створять передумови для значного підвищення продуктивності праці. Належить забезпечувати впровадження новітньої техніки і технології, широко застосовувати на виробництві прогресивні форми наукової організації праці, вдосконалювати його нормування, домагатися зростання культури виробництва, зміцнення порядку і дисципліни, стабільність трудових колективів. Хоча, все вище сказане вкрай важливо і необхідно для сучасних підприємств, але потрібно враховувати реалії сьогоднішнього життя. Подібні заходи зможуть впровадити, напевно, дуже нескоро і дуже небагато підприємств через сформованого і нещодавно обострившегося економічного, соціального кризи.
Одним з важливих факторів інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва є режим економії. Ресурсозбереження повинне перетворитися у вирішальний джерело задоволення зростаючої потреби в паливі, енергії, сировині і матеріалах. У вирішенні всіх цих питань важлива роль належить промисловості. Належить створити і оснастити народне господарство машинами, устаткуванням, що забезпечує високу ефективність використання конструкційних та інших матеріалів, сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, створення і застосування високоефективних маловідходних і безвідходних технологічних процесів. Тому так необхідна модернізація вітчизняного машинобудування - вирішальна умова прискорення НТП, реконструкції всього народного господарства. Не можна забувати і про використання вторинних ресурсів.
В умовах переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки основними напрямками підвищення економічної ефективності виробництва залишаються роздержавлення і приватизація. Ринкова економіка не сумісна з переважанням однієї-державної форми власності. Вона вимагає множинності суб'єктів і форм власності. У державній економіці жоден виробник не має права повновладно розпоряджатися засобами виробництва і готовим продуктом. Ринкова економіка вимагає того, щоб підприємства як самостійні суб'єкти господарювання несли повну відповідальність за кінцеві результати діяльності. У одержавленої же економіці фіктивному праву володіння майном відповідає фіктивна відповідальність. Тому результати збиткової роботи перекладаються на суспільство. Крім того, ринкова і одержавлена ??економіка базується на різних мотивах і стимулах діяльності. У першому випадку рушійним мотивом є економічні інтереси суб'єктів, що реалізуються через механізми конкуренції і ціноутворення. У другому - власність функціонує через адміністративний примус приказними методами.
1.3 Види економічної ефективності та фактори, що впливають на неї
Система показників ефективності виробництва повинна давати всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємст...