я.
Кількість опитаних респондентів становить 15 осіб, з них по підлозі: 8 хлопців, 7 дівчат. За віком: від 18 до 24. (Табл.1, рис.1).
[Додаток А]
[Додаток Б]
Як причини безробіття зазначені наступні причини:
були звільнені з різних причин - 16%;
не працевлаштувалися після закінчення навчального закладу - 84% (рис.1).
З метою пошуку роботи, з числа всіх опитаних:
зверталися до служби зайнятості - 8% всіх опитаних,
самостійно шукали роботу - 62%%,
зверталися за сприянням до своїх родичів, знайомих і так далі - 10%,
зверталися на оголошення про найм на роботу - 14%,
ніяких дій не вживали - 6%.
Отримані дані представлені у вигляді графіка (рис. 2).
[Додаток В]
[Додаток Г]
% від числа всіх опитаних вказали на те, що їм доводилося відмовлятися від пропонованого робочого місця, 58% - не відмовлялися. З числа тих, хто відмовився від запропонованої роботи, вказали такі причини (кілька варіантів (рис. 4):
низька зарплата - 74%,
не влаштовують умови праці - 11%
пропонована робота не за фахом - 11%,
інші причини - 5%.
[Додаток Д]
Причини відмов роботодавців у прийомі на роботу молодого фахівця показані в таблиці (табл.2):
[Додаток Е]
Які причини можуть перешкодити студентам працювати за своєю спеціальністю? Абсолютна більшість опитаних з різних варіантів відповідей виділили два: «низький заробіток» (59%) і незатребуваність молодих фахівців на ринку праці (35%). Інші причини не такі значущі: розчарування в спеціальності під час навчання відзначили 5% опитаних. 1% студенток вважають, що працювати за фахом їм може перешкодити народження дитини. Дані очікування в цілому відповідають реальній ситуації на регіональному ринку праці (мал. 5).
[Додаток Ж]
Таким чином, можна зробити висновок, що більшість опитаних все-таки вважає за краще шукати роботу з високою оплатою. Більшість респондентів абсолютно справедливо вважають, що для гарного працевлаштування їм необхідно мати хорошу спеціальність і кваліфікацію, а так само вищу освіту.
Аналіз переваг роботодавців у прийомі на роботу говорить про те, що у більшості з них ще не склалися вірні уявлення про переваги молоді з сучасним професійним освітою в ринковій економіці. Ці уявлення слід формувати в процесі їх співпраці, розвитку соціального партнерства із зацікавленими суб'єктами ринку праці: освітніми установами, службою зайнятості, молодіжними та профспілковими організаціями тощо
3.2 Консультування як метод соціальної роботи з безробітною молоддю
Консультування в соціальній роботі може бути диференційовано залежно від предмета обговорення, від проблеми, яка є у клієнта соціальної служби:
· Психологічне (консультування як допомогу практично здоровим людям при будь-яких наявних у них психологічних проблемах)