а відміну від Росії, де в аналогічних мовних ситуаціях ми бачимо ООН та/або Рада Безпеки ООН. Таке мовна поведінка можна розцінити як спробу надати політичний відтінок описуваних подій, оскільки ООН - це міжнародна організація з рівноправними членами-державами, а США і НАТО представляють інтереси обмеженого, хоч і широкого кола осіб.
Ключовими дієсловами і дієслівними фразами в російськомовній пресі є: «чинити опір», «завдати удару», «воювати » . Будучи вжитими в активному заставі, одні з них позначають активні ворожі дії опозиційних військ, а інші в пасивному заставі той факт, що урядова армія тільки реагує на ці дії. Це доводить те, що федеральний уряд пропагує свою офіційну версію військової реальності - опозиція атакує, армія захищається. У британській пресі для опису постраждалих представників опозиції активно використовується негативно забарвлена ??лексика: «arrested», «jailed», «beaten», «covered in blood», «taken in», «killed», «tortured», що створює негативне ставлення читача до військ уряду.
Важливу роль при маніпулюванні свідомістю грають числівники. У тому числі в досліджуваних статтях варто звернути увагу на цифри і числа. Дані про втрати вбитими і пораненими («200 people dead», «2 families arrested», численні формулювання «more than ...») дуже важливі у військовому дискурсі. В абсолютній більшості випадків джерело інформації не ясний. Важливо і те, що не наводяться дані про втрати з іншого боку. Ці аргументи демонструють намір створити в читача враження, що урядові війська не несуть втрати, з чого випливає, що вони нападають на беззахисних, що також сприяє створенню необхідного іміджу.
Аналіз займенників показав, що для військового дискурсу характерна поляризована версія дійсності, що підтверджується особливою номінацією сторін конфлікту. Можна говорити про те, що займенники (в різній формі) у військовому дискурсі преси виконують функцію поляризації, тобто розбивають картину світу читача на дві частини. Для досягнення цієї мети автори використовують як особисті:
«Я лише прошу, щоб вони склали зброю, спрямоване проти Сирії» (тут і далі - Московський Комсомолець, 23.02.2013),
«Ми були божевільні, скажу відразу»,
«Хоча розмовляли вони на одній мові»,
«... всі ми підтримуємо Асада ...»,
«Нас ніхто не зустрічає»,
«У вас в Росії йде сніг, а у нас - завжди тепло»,
«Чеченці, пакистанці - іноді ці люди взагалі не говорять по-англійськи і не знають, в якій країні знаходяться і кого вони вбивають, їм все одно, платили б гроші»,
«... вони мали автомати нового покоління Ar 15 з глушниками», (Независимая Газета, 24.02.2012),
«This decision gives us the flexibility to respond to a worsening situation, or to a refusal of the Assad regime to negotiate »(The Sun, 29.04.2013),
«Clearly the opposition is not composed all of this but many of them are exactly the same as the ones who perpetrated the killing in London »(The Independent, 08.06.2013),
«... the Russians have on a number of occasions said they were not wedded to the Assad regime ...» (The Guardian, 13.12.2012),
так і присвійні займенники:
«... вони , не роздумуючи навіть, поповнять нашими головами свій сімейний бюджет »(тут і далі - Московський Комсомолець, 23.02.2012),
«... звинувачують Росію в тому, що наша країна допомагає сирійському режиму» (тут і далі - Независимая Газета, 24.02.2012),
«Наша сила може полягати в просуванні нових ідеалів у світі»,
«The statement was a message to Assad loyalists that they could have a future in a new Syria if they toppled their President »(The Independent, 08.06.2013)»,
«... he said that such a victory could come only after much further bloodshed, the main responsibility for which would lie with the rebels and their western and Arab backers ...» (The Guardian, 13.12.2012).
Як видно з прикладів, займенники часто доповнюють одне одного не тільки в межах статті, але й в межах одного речення. Такий прийом дозволяє чіткіше позначити конфронтацію репрезентируемая блоків.
У російській пресі для розділення учасників конфлікту на два табори також використовуються вказівні займенники:
«Катар...
