сть повітроохолоджувачів по холодильному агенту, якщо теплове навантаження Q про = 32 кВт, коефіцієнт теплопередачі повітроохолоджувачів k = 12 Вт/(м 2 В· К). p> Приймаються різниця О” t = 9 В° C і визначаємо необхідну площу теплопередающей поверхні
(2.26)
В
Оскільки площа теплопередачі F 0 одного повітроохолоджувача ВОП-150 становить 150 м 2 , встановлюємо два повітроохолоджувача ВОП-150 або їх імпортні аналоги. Місткість повітроохолоджувачів по холодильному агенту визначаємо за формулою
G a = V a 1 Г— n під Г— ПЃ a sub> , (2.27)
G a = V a 1 Г— n під Г— ПЃ a sub> = 30 Г— 4 Г— 0,66 = 79,2 кг,
де V a 1 = 30 л-місткість по холодильному агенту одного повітроохолоджувача.
2.6 Розрахунок масової витрати припливного повітря в камері заморожування
Необхідно розрахувати масова витрата приточного повітря і осьову швидкість його руху в зазначеній зоні для камери заморожування м'ясних напівтуш, якщо повітря подається через сопла, виконані в неправдивому стелі, розташованому нижче балок підвісних шляхів (малюнок 2.5).
Задаємось наступними розмірами: ширина сопла b c = 2 b 0 = 0,1 м; довжина сопла l з = 0,1 м; відстань між соплами l c '= 0,5 м.
В
а - розташування сопел в неправдивому стелі (нижче балок підвісних шляхів); б - структура струменя; в - розміри сопла
Малюнок 2.5 - Схема подачі повітря через сопла помилкового стелі
Розраховуємо відстань h 0 від початкового перерізу до полюса повітряного струменя:
h o = b o В· 0,41/а т ; (2.28)
де b o = 0,05 го - внутрішній радіус сопла;
а т = 0,4 - коефіцієнт турбулентності для сопла з вбудованим турбулізаторами при отриманому відношенні b c /l c = 0.1/0.1 = 1:
h o = 0,4 - b o В· 0,41/а т = 0,05 В· 0,41/0 , 4 = 0,051 м;
Тангенс кута розширення струменя
tg О± = b про /h про ; (2.29)
tg О± = a T /0,41 = 0,4/0,41 = 0,97
При розташуванні помилкового стелі нижче балок підвісних шляхів відстань х від помилкового стелі до площини розміщення стегнових частин м'ясних напівтуш дорівнює 1 м.
Ширина повітряного струменя на відстані х від сопла
h = 2 В· (x + h 0 ) В· tgО± (2.30)
де х = 1м - відстань від помилкового стелі до площини розміщення стегнових частин м'ясних напівтуш
h = 2 В· (l +0; 051) В· 0,97 = 1.9 м
При h = 1,9 м вся поверхня напівтуші буде перебувати в зоні обдування, оскільки ширина напівтуші в найбільш потовщеною (стегнової) частини значно менше, ніж ширина повітряного струменя.
Визначаємо осьову швидкість рухи повітряного струменя:
на виході з сопла
(2.31)
де П‰ річок = 3 м/с - рекомендована швидкість руху повітря на рівні розміщення стегнових частин напівтуш;
м/c
на відстані х 1 м
; (2.32)
м/с
Для визначення витрати припливного повітря попередньо визначаємо робочу довжину підвісних шляхів (за кресленнями):
L п.п = 16 Г— 6 Г— 2 = 192 м
Масимально можлива маса продукту, що завантажується в камеру
G пр = L п.п Г— q i (2.33)
де q i = 250 кг/м - норма завантаження 1 м підвісної колії;
G пр = 192 Г— 250 = 48 т
Питома витрата припливного повітря
V B = b C Г— l C Г— n C Г— П‰ 0 (2.34)
де n З - кількість сопел, шт.
(2.35)
де l з = 0,1 м - довжина сопла;
l c '= 0,5 м - відстань між соплами;
шт
V B = 0,1 Г— 0,1 Г— 320 Г— 10.6 = 33.9 м 3 /с. p> Питома витрата повітря, що рухається на відстані x = 1 м
(2.36)
м 3 /с
При відомих значеннях V B і V B . X масова витрата повітря становить
G B = 33,9 Г— 1,496 = 50,71 кг/с;
де 1,496 -Густина повітря при температурі, що дорівнює - 37 В° С, кг/м 3 . p> Приймаємо, що температура припливного повітря, що виходить з щілин помилкового стелі, на 2 В° С нижче температури повітря на рівні стегнових частин напівтуш, тоді
G