Світової імперії, самоспростування Великої ідеї поєднання рівності та свободи.
Між тім керівництво Опис партії намагалося вірішіті ї самє стратегічне питання розвітку країни та й Всього «табору соціалізму». XXI и XXII з «їзди КПРС в порядок денний питання практичної побудова комуністічного Суспільства. Замість п »ятірічного БУВ чинний семірічній план розвітку країни, и семірічка мала просунути СРСР по цьом шляху. Партія урочистих проголосила, что Вже нінішнє Покоління Радянська людей буде жити при комунізмі, Визначи годину Настанов «Світлого майбуття»- 1980-й рік.
Великий ентузіазм в суспільстві віклікало Обговорення ї Прийняття Нової Програми партії - програми побудова комунізму. Повсюдне в газетах, на радіо вісвітлювалі ї Вивчай візначній документ епохи - «Моральний кодекс будівніка комунізму». Велику хвилю послідовніків мало Заснування бригад комуністічної праці. Всі це накладалося на реальні Досягнення Радянської науки и техніки в підкоренні космосу, освоєнні цілінніх и перелоговіх земель та успіхі на чисельність гігантськіх новобудовах Сібіру ТОЩО.
Преса брала найактівнішу доля у Кожній з ціх політічніх кампаній. Створення в суспільстві атмосфери СОЦІАЛЬНОГО оптімізму, впевненості у справедливості й непереможності справи побудування комунізму - один з Яскрава прікладів вісокої ефектівності партійно-Радянської преси.
Замість застаріліх назв низових газет «Більшовіцькій штурм», «Сталінська перемога» ТОЩО Прийшли Нові: «Комуністичний шлях», «Шлях до комунізму», «Будівник комунізму» та подібні.
Журналісти часів «відлиги» в масі своїй щиро вірілі в ті, что писали, Дійсно прагнулі Додати ї свою Дещиця до історічніх звершене свого народу. Газетні сторінки були сповнені оптімістічнімі заголовками: «Наші цілі Ясні, Завдання вірішені - до роботи, товариші!», «Партія решила - народ віконає!», «Новий блюмінг працює на комунізм!». Усміхнені, щасливі Обличчя «маяків виробництва» обов'язково прікрашалі Перші полоси газет и обкладинки журналів. Жодний матеріалу Щодо труднощів з постачання хліба в магазини, нічніх черго за продовольством там немає.
прото самє во время «хрущовської відлиги» (1956 - 1964 рр.) Партійно-державна машина Почала буксуваті. Невиконання Настанов партії при Хрущові Вже НЕ тягло за собою покарання - Арешт, тюрми або й розстрілу. Ті, что Тримай на страху, Не було Ефективно замінено на Інші Соціальні мотівації. Саме тому невдовзі на зміну «відлізі» прийшов неосталінізм брежнєвського типу.
Відмова від Жахлива наслідства тоталітарного Суспільства НЕ булу належноє чином підготовленою ні партією, ні ПРЕС, ні особисто Хрущовим. Его розвінчувальна Доповідь на XX з «їзді КПРС булу несподіваною даже для членів ЦК. Наступна політика волюнтарістського Керування Країною и партією (Розподіл обкомів партії на промислові й Сільськогосподарські, нав »язування хімізації та вирощування кукурудзи ТОЩО) НЕ були зрозумілі й підтрімані суспільством.
далася взнаки негативна Реакція всередіні партії на Надто сміліві розвінчування ее минулого. Чи не лишилися без НАСЛІДКІВ и конфлікті з інтелігенцією, в якіх Перший секретар ЦК зізналася очевідної ПОЛІТИЧНОЇ поразка. Преса взяла активну участь у розкручуванні пропагандістської кампанії НАДЗВИЧАЙНИХ Розмірів, альо це проходило на фоні дедалі важчіх продовольчих проблем, розладу...