міни умов цій діяльності по не залежних від підприємця обставинам, зокрема ризик неотримання очікуваних доходів - підприємницький ризик.
До таких збитків можуть ставитися неплатежі, непоставка товарів, поставка неякісних товарів та інші ризики, пов'язані з невиконанням контрагентами страхувальника своїх договірних зобов'язань перед страхувальником, а також заподіянням страхувальнику шкоди іншими особами при здійсненні підприємницької діяльності. [11]
До складу збитків при цьому можуть включатися як реальний збиток (витрати, які страхувальник справив чи мусить буде зробити для відновлення порушеного права, втрата, пошкодження майна), так і неодержані доходи (упущена вигода), які страхувальник-підприємців отримав би за звичайних умов своєї підприємницької діяльності, якби його право не було порушене (ст. 15 ГК РФ). [2] Стягнення неустойки, яку страхувальник міг би отримати з порушника-контрагента, не відноситься до предмету страхування, так як страхування неустойки, яку кредитор-підприємець міг би отримати зі свого ділового партнера за неналежне виконання (невиконання) своїх договірних зобов'язань перед ним, досліджуваної страхової конструкцією не передбачено.
Крім того, до збитків, виступає в якості предмета страхування підприємницького ризику, відносяться, як уже зазначалося, збитки, що виникають в результаті зміни умов підприємницької діяльності з не залежних від підприємця обставинам, наприклад у випадку непередбачених перерв у виробництві, біржових, валютних, інфляційних потрясінь, що змінюють нормальні умови виробництва, обміну і збуту.
Сам факт збитків, що виникли у страхувальника в результаті здійснення його підприємницької діяльності, передбаченої договором страхування, виступає страховим випадком за даним підвиду майнового страхування. [21]
Об'єктом страхування за договором страхування підприємницького ризику є майновий інтерес страхувальника, пов'язаний з можливою компенсацією за рахунок страхового відшкодування збитків, що виникають у нього в ході підприємницької діяльності. Безумовно, у зв'язку з тим, що найчастіше на практиці досить важко визначити, заздалегідь передбачати розмір майбутніх збитків від бізнес-діяльності в зв'язку з різноманіттям складових факторів цього роду ризику, і сама страхова сума має умовно-орієнтовний характер. У той же час в практиці використовуються різні варіанти визначення такої суми: можливі страхування збитків в процентному співвідношенні від їх розміру; страхування збитків за фактом (тобто страхування в повному обсязі збитків); страхування з встановленням ліміту відповідальності страховика.
Страхова вартість при страхуванні підприємницького ризику визначається виходячи з розміру збитків від підприємницької діяльності, які страхувальник поніс би при настанні страхового випадку (п. 2 ст. 947 ЦК України). [2] Якщо страхова сума, зазначена в договорі, буде перевищувати страхову вартість, то договір страхування підприємницького ризику буде нікчемним у тій частині страхової суми, яка перевищує страхову вартість, а сплачена зайва частина страхової премії поверненню не підлягає (п. 1 ст. 951 ГК РФ). [2]
Як і при страхуванні майна, так і при страхуванні підприємницького ризику страхова сума може бути встановлена ??на розсуд сторін нижче страхової вартості. У цій ситуації страховик зобов'язаний відшкодувати при настанні страхового випадку страхувальникові (вигодонабувачу) частину понесених останнім збитків пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості. Договором може бути передбачений більш високий розмір страхового відшкодування, але не вище страхової вартості (ст. 949 ЦК України). [2]
У випадку, коли підприємницький ризик застрахований лише в частині страхової вартості, страхувальник (вигодонабувач) вправі здійснити додаткове страхування, у тому числі в іншого страховика, але з тим, щоб загальна страхова сума за всіма договорами страхування не перевищувала страхову вартість. В іншому випадку сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті кожним із страховиків, скорочується пропорційно зменшенню первісної страхової суми за відповідним договором страхування (ст. 950, п. 4 ст. 951 ЦК України). [2]
Договір страхування підприємницького ризику може укладатися з приводу страхування ризику за конкретним договором або з приводу страхування ризику від всієї підприємницької діяльності в цілому.
Будучи різновидами договору майнового страхування, договір страхування підприємницького ризику та договір страхування відповідальності все ж відрізняються один від одного, зокрема, тим, що при першому підвиді договору страхувальник є кредитором (вигодонабувачем), що захищає свої майнові інтереси у разі невиконання договірних зобов'язань з боку боржника-партнера, в той час як при другому підвиді договор...