и рай!?
Без тобі світ БЕЗМЕЖНИЙ та порожній,
Холодний як зима.
З тобою сонце світить та сміється,
Хоч спокою нема ...
З тобою Важко жити так,
Альо без тебе я помру один ...
Тобі я люблю!
- Тобі я люблю!
І знову, вновь, вновь я тобі кажу,
Що я тобі люблю!
З тобою я в гіркіх сльозам,
З тобою я на небесах,
На небесах святих ...
З тобою я живу и сміюсь,
Нічого я в мире не боюся!
- Бо ми з тобою вдвох!
Ненавиджу ї кохаю,
Знов люблю і знов тікаю,
Я кохаю все одне ...
- Тобі я люблю!
І знову, вновь, вновь я тобі кажу,
Що я тобі люблю!
Люблю тебе и ненавиджу,
Альо без тебе не живу ні дня!
- І я сумую за тобою!
З тобою я - небесний птах,
А на земли Долан страх самотності!
Ненавиджу ї кохаю,
Знов люблю і знов тікаю,
Я кохаю знов!
Тобі я люблю, тобі я люблю,
І знову, вновь, вновь я тобі кажу,
Що я тобі люблю!
Злітаю Птаха в небо ...
- І я лечу до тебе ...
Кохання и ніжність назавжди
Тобі віддам, бо я тебе люблю ...
Люблю ...
В«Нев'януча любовВ»
Слова: Степан Галябарда
Музіка: Микола Мозговий
У сінім небі голуби літають,
І Наші душі зігрівають знов,
І хоч літа назад не повертаються,
Та нє стірає крил свята любов.
І скоро діти Вже дорослі стануть,
Хоч за горами осінь золота,
А нашого кохання цвіт НЕ в'яне,
Як в ті юнацькі, трепетні літа.
Пріспів:
Нев'януча любов, нев'януча любов
І серцю крила дасть, и горе переможе.
Нев'янучу любов, нев'янучу любов
До віку Зберегти, про дай нам, Боже.
Тепла шукають у чужих родинах,
Тепла невзявші Із своих батьківщин,
А потім мучити Вже життя вина
За ті, что сиротою віріс сін.
Струсніть Із собі сірий порох втом,
Погляньте в рідні очі, як колись.
Ніде нe краще, аніж в ріднім домі,
У якому ми любов'ю поклялися.
Пріспів. (2)
В«На Україну повернусь!В»
Слова: Степан Галябарда
Музіка: Остап Гавриш
Є у мене дім, одіж и авто,
Ранок, вечір, ніч, є вишневий сад.
Це у мене Вже НЕ візьме Ніхто,
Як мої літа не повернути назад.
Тільки Раптена задзвеніть
Мого серця тятіва,
Як почую хоч на мить
Українськії слова.
Пріспів:
На Україну повернусь
Через роки, через віки,
Вустами удячно Притула
До матерінської руки.
Сяду у літак, стріну земляків.
Поєднаємо ВСІ свои жалі.
ляже довгий шлях нам у край батьків,
І наздоженем, певно, журавлів.
Може, хліб черствішій тут,
Та душа враз ожива.
Бо фіалкамі цвітуть
Українськії слова.
Пріспів. (X2)
До свого гнізда полечу я знов,
Певного, там вже діти підрослі.
А залиша тут Віру і любов,
Може, назавжди повернусь колись.
Пріспів. (X2)