рного повітря узагальнюються і аналізуються на галузевому (відомчому) рівні, по територіях, промисловим центрам і населеним пунктам.
1.6 Природоохоронна діяльність та її результати
Екологічна криза характеризується тим, що індустріальне споживання різних видів природних ресурсів входить у суперечність зі здатністю природи до самовідновлення. Це вимагає вироблення економічного механізму природокористування, який забезпечить виконання наступної умови:
(а + в) S <Р, (5)
де а і в - Витрата природних ресурсів на одну людину для його особистих і виробничих потреб;
Р - відтворений потенціал природних ресурсів;
S - чисельність населення.
Суть екологічного кризи в нашій країні полягає в тому, що сформувалася внаслідок переважно екстенсивного розвитку економіки технологія виробництва прийшла в нерозв'язне протиріччя з можливостями природи до самовідновлення і відтворенню.
Природоохоронна діяльність - процес збереження, відновлення та відтворення природно-ресурсного потенціалу, який повинен бути найважливішим компонентом господарської діяльності в цілому. Розвиток природоохоронної діяльності - необхідна передумова виходу з кризової ситуації в екології. Природоохоронну діяльність часто розуміють у досить вузькому сенсі - як ліквідацію вже завдану природі шкоди (Уловлювання, очищення тощо). Однак у сучасних умовах утримання і напрямок діяльності з охорони природи і збереження природно-ресурсного потенціалу значно розширилися. p> Природоохоронна діяльність включає цілий комплекс напрямів і заходів:
забезпечення схоронності природних ресурсів та запобігання забруднення їх компонентів;
ліквідацію негативних впливів людської діяльності на навколишнє середовище;
відтворення компонентів природних ресурсів;
відновлення природних ресурсів;
раціоналізацію використання сировинних та інших природних ресурсів, що забезпечує їх мінімальне споживання у виробництві;
мінімізацію відходів виробництва і споживання, їх повну утилізацію і оптимальне, екологічно прийнятне розміщення виробництва в природному середовищі;
охорону унікальних природних комплексів від знищення, забруднення та інших видів деградації.
Головними напрямками природоохоронної діяльності, що забезпечують кардинальне рішення багатьох проблем, є запобігання деградації природного середовища шляхом розвитку безвідходних технологій та екологічно чистих виробництв, а також задоволення потреб у природних ресурсах на основі виробництва замінників природних матеріалів, використання нетрадиційних та невичерпних видів енергії.
Результати природоохоронної діяльності мають свою специфіку, та їх визначення необхідно насамперед для оцінки ефективності вироблених витрат екологічного призначення, а також для виявлення позитивного антропогенного впливу на навколишнє середовище. Специ...