акі, які можна віднести щонайменше до досить традиційним: кров - Любов, очі - ночі, небес - ліс, горем - морем та інші, які неодноразово зустрічаються і Пушкіна. p> Установка на розмовну мову, коли вірш будується як звернення або лист, вживання характерних для такої промови слів і словосполучень, синтаксичних конструкцій приводить до частого використання звернень, вигуків ( О!, На жаль!, Ах! і т.д.), що також є ще однією типологічної рисою мови обох поетів.
Відмінною рисою мови поезії Пушкіна й Ахматової є також використання риторичних запитань і перифраз.
При цьому серед перифраз поезії Ахматової є і В«пушкінськіВ».
У Пушкіна:
Подруга днів моїх суворих,
Голубка застаріла моя!
І дещо інше:
Рима - звучна подруга
натхненно дозвілля,
натхненно праці ...
У Ахматової:
А іволга , подруга
Моїх безгрішних днів,
Вчора повернувшись з півдня,
Кричить серед гілок ...
В
Мові поезії як Пушкіна, так і Ахматової властивий лексичний повтор і повтор кореневої. Такий повтор виконує різноманітні емоційно-смислові функції. В основному тут переважає функція підсилення. Порівняємо у Пушкіна:
В«На сумні галявини Ллє сумно світ вона В»,В« Хвилинної радості хвилинні друзі ... В», В«летючий пух, Летючим вітром занесенийВ», В«Як ця дурна місяць На цьому дурному небосхилі В»,В« томної х вуст і млосних очей Буду пам'яттю размучен ... В»,В« Непогожий день потух; похмурої ночі імла По небу стелиться одежею свинцевої ... В»,В« Найчистішої принади найчистіший зразок В».
У Ахматової:
В«Силу таємну таємно лила В»,В« Славно розпочато славне справа В»,В« Як нестерпно білого Штора на білому вікні В»,В« марними крив марні тріпотіння ... В»,В« І в дальньому поле дальній вогник ... В»,В« І срібно й місяць над срібним століттям холонув В»,В« Страшний рік і страшний місто В»,В« Чистий вітер їли колише, Чистий сніг замітає поля В»,В« І стрункою вежею стала пастка, високий серед високих веж В».
Крім підсилювальної функції повтори у обох авторів можуть виконувати і функцію уточнення. p> У Пушкіна:
Ось він притулок гостинний,
Притулок любові і вільних муз,
Де з ними клятвою взаємної
Скріпили вічний ми союз ...
У Ахматової:
Я знаю: він з болем своєї НЕ порозумітися,
З гіркою болем першого кохання.
Подібність виявляється і в побудові деяких періодів з анафорою. Порівняємо ...