ій формі. Предметом договору є гроші, які можуть бути надані в майбутньому. Договір вважається що вступив в силу з моменту його укладення, якщо в ньому не передбачено інше і полягає в письмовій формі, а недотримання письмової форми тягне недійсність договору банківської позики. При наданні позики державними банками або за рахунок державних грошових фондів порядок і умови надання позик регулюються законодавчими актами, а також актами уповноважених державних органів. У цьому випадку надання позики є обов'язком позикодавця, а укладений ним договір має відповідати обов'язковим для нього правилами, встановленими зазначеними законодавчими актами і (або) актами уповноважених органів. До договору банківського позики не застосовуються положення, за якими за згодою позикодавця зобов'язання позичальника можуть бути виконані: за договором позики - прийняттям у рахунок боргу речей; за договором позики речей - прийняттям у рахунок боргу грошей, за винятком випадків, передбачених банківським законодавством [1, с. 156]. p> У правовій літературі немає єдиного розуміння кредитного договору: консенсусний або реальний, двустороннеобязивающім або одностороннеобязивающій. Л.Г. Єфімова наводить кілька точок зору, з яких виділяються: кредитний договір є реальним (С.І. Вільнянський, І.С. Гуревич, О.С. Іоффе), консенсуальним (Е.А. Зінчук, Е.А. Флейшиц), реально-консенсуальним (Е.А. Суханов). p> Автори, які дотримуються точки зору реальності кредитного договору, обгрунтовують це тим, що кредитний договір є різновидом договору позики, а оскільки договір позики є реальним, то кредитний договір вважається укладеним після зарахування грошей на рахунок позичальника. Інші автори, говорячи про консенсуальності кредитного договору, мають на увазі те, що кредитний договір діє з моменту його підписання обома сторонами, незалежно від зарахування грошей на рахунок позичальника. Треті автори, що розглядають кредитний договір як реально-консенсусний, обгрунтовують свою точку зору тим, що кредитний договір - це різновид договору позики, а оскільки договір позики реальний, то і різновид договору позики - кредитний договір, також буде бути реальним [2, с. 208]. p> Разом з тим у кредитному договорі обмовляється обов'язок банку надати кредит на певних умовах, узгоджених сторонами. Це призводить до того, що такий договір є консенсуальним, а це означає можливість примусу особи, зобов'язаної за кредитним договором, надати кредит. У Казахстані практикується поняття позичкового (кредитного) договору, що свідчить про специфіку розвитку банківської діяльності. Віднесення кредитного договору до консенсуальному або реального досить важко, оскільки предметом договору є гроші, які можуть бути надані в майбутньому. Російські вчені кредитний договір відносять до консенсуальному і вважають його різновидом договору позики. Проте слід визнати, що кредитний договір складається з двох договорів: реальний договір позики і консенсуальное зобов'язання надати кредит, як попе...