ть державі, функціонування яких завжди вигідно для економіки країни, але не вигідно з погляду приватного капіталу. У цілому державний сектор-це об'єкти інфраструктури, які в основному не рентабельні, а також підприємства в сировинних і енергетичних галузях, де потрібні величезні інвестиції, а оборотність капіталу повільна. Частина державного сектора - це пакети акцій змішаних приватно державних компаній. Існування в умовах ринкового господарства секторів, що у своїй діяльності керуються принципами, що відрізняються від принципів приватних фірм, дозволяє використовувати ГС для вирішення загальнодержавних завдань. Активно використовується ГС як засіб ДРЕ. В умовах погіршення кон'юнктури, коли приватні капіталовкладення скорочуються, інвестиції в ГС ростуть. Таким чином, держава прагне протидіяти спаду виробництва і зростання безробіття. ГС грає помітну роль у державній структурній політиці. Держава створює нові об'єкти або розширює старі в тих галузях, куди приватний капітал перетікає недостатньо. Державні фірми займаються і зовнішньою торгівлею, вивозом капіталу за кордон. ГС служить підвищенням ефективності народного господарства в цілому і є одним з інструментів перерозподілу ВВП.
Також здійснюється і зовнішньоекономічне регулювання. Це заходи стимулювання експорту товарів, послуг, капіталів, науково-технічного досвіду. Кредитування експорту, гарантування експортних кредитів і інвестицій за рубежем, введення або скасування мит у зовнішній торгівлі; заходи для притягнення або обмеження доступу іноземного капіталу в економіку країни, притягнення в країну іноземної робочої сили, участь у міжнародних економічних організаціях, інтеграційних міждержавних об'єднаннях. Окремі інструменти державної економічної політики можуть вживатися в різних цілях, в різних сполученнях і з різною інтенсивністю. Залежно від характеру цілей буде змінюватися місце того або іншого інструмента в арсеналі засобів ДРЕ в конкретний період.
Державне економічне програмування.
Вищої формою ДРЕ є державне економічне програмування. Його завдання - Комплексне використання в глобальних цілях всіх елементів ДРЕ. У міру ускладнення задач стали формулювати короткострокові, середньострокові і довгострокові задачі, визначати порядок їхній рішення й органи, відповідальні за виконання цих рішення, виділяти необхідні засоби і визначати порядок фінансування. Об'єктами таких цільових програм звичайно є галузі; регіони; соціальна сфера; різні напрямки наукових досліджень. Програми бувають звичайні і надзвичайні. Звичайні середньострокові общеекокноміческіе програми складаються, як правило, на п'ять років із щорічним продовженням на один рік. Надзвичайні програми розробляються в критичних ситуаціях, в умовах кризи, масового безробіття, великої інфляції. Здійснюються вони, як правило, засобами адміністративного регулювання. Практично у всіх країнах з ринковою економікою здійснюються цільові програми. Це, наприклад, приватиз...