ників органів опіки та піклування і прокурора (ст.75 КпШС), норми ж Сімейного кодексу України не вказують на обов'язкову участь прокурора у справі, що може призвести до істотних порушень при розгляді справ судом.
При розгляді справ про визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення необхідної була подача письмового висновку органів опіки та піклування, а також участь у судовому засіданні представника цього органу і прокурора (ст.119 КпШС). Сімейний кодекс України не покладає обов'язок на прокурора щодо його участі у визнанні усиновлення недійсним і скасування усиновлення, а надає право на звернення до суду з позовом про захист прав дітей (ст.240 Сімейного кодексу України). p align="justify"> З вищесказаного можна зробити висновок, що положення Сімейного кодексу України щодо участі прокурора у захисті сімейних прав та інтересів дітей не забезпечують їх належний захист. Положення, які містилися в КпШС щодо обов'язкової участі прокурора при розгляді справ про визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення, поновлення у батьківських правах, справах про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав тощо, були більш ефективними і забезпечували право на захист сімейних прав та інтересів дітей.
Для вирішення проблеми, яка виникла в законодавстві, необхідно доповнити Сімейний кодекс України статтею 19-1 В«Участь прокурора у захисті сімейних прав та інтересівВ», в якій зобов'язати органи прокуратури брати участь: 1) при розгляді спорів про дітей, 2) у справах про позбавлення батьківських прав; 3) при розгляді справ про відновлення в батьківських правах; 4) при розгляді справ про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав; 5) при розгляді справ про визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення; 6 ) участь у справах про визнання шлюбу недійсним, якщо захисту потребують права та інтереси дитини [26, c.256-259].
2.2 Процесуальні особливості участі прокурора у захисті сімейних прав та інтересів дітей
Згідно з положеннями ст. 45 Цивільного процесуального кодексу, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом або іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу. Представництво прокуратурою здійснюється у всіх загальних і спеціалізованих судах. Його завдання - захист прав, свобод, законних інтересів громадянина, а також інтересів держави [27]. p align="justify"> Приводами представництва є звернення громадянина, державного органу, підприємства, установи, організації, а також виявлення порушень зазначених інтересів прокурором.
Прокурор обов'язково бере участь у розгляді справ, коли це визнав необхідним суд, а також у випадках, передбачених законом. Він може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагають інтереси держави. Позиці...
